Не 102 єдиним. У Голосіївському районі Києва мешканці можуть звернутися до поліції через електронний сервіс

Мешканці Голосіївського району Києва можуть зв’язатись із своїм дільничним через електронний кабінет, створений на базі платформи для комунікації з поліцією Bezpechne.community. У Національній поліції сподіваються, що цей сервіс збільшить довіру громадян до правоохоронців. Він, крім того, дозволяє користувачам поставити будь-яке запитання поліції, позначити на карті небезпечні місця району, вулиці чи двору та повідомити про правопорушення. 

Автори платформи розповіли Центру інформації про права людини про користь та новинки сервісу. 

mypoldodatok

Так, із 29 жовтня в електронному кабінеті дільничного мешканці району зможуть дізнатися контактні дані свого дільничного офіцера поліції, зрозуміти, де він перебуває, коли у нього приймальні години і навіть надіслати йому повідомлення. Для цього їм потрібно написати свою адресу і клікнути на іконку з поліцейським. 

Помічниця начальника головного управління Нацполіції Києва Ольга Юськевич закликає громадян не соромитись і звертатися до дільничних, якщо турбують безпекові питання. 

Зображення 2

"До дільничного потрібно звертатися з будь-яких безпекових питань. Це можуть бути різні приводи: інформація, яка змушує вас замислитися про безпеку своїх рідних та близьких, негативні прояви в поведінці вашого оточення – скарги, сварки, домашнє насильство, розпивання алкогольних напоїв на дитячому майданчику, в під'їзді, голосні компанії. Не соромтеся! Якщо вас щось турбує, звертайтеся до нього, спілкуйтесь. Ми несемо службу саме задля відчуття безпеки у громади", – каже вона.

Електронний кабінет дільничного тестуватимуть протягом трьох місяців, а згодом планують підключати інші райони столиці. Дільничні мають реагувати на повідомлення від громадян до двох робочих днів. З часом ініціатори проекту проведуть моніторинг звернень, які надійшли через електронний кабінет, аби оцінити ефективність роботи дільничних. 

НАВІЩО? 

Bezpechne.сommunity – це один із варіантів взаємодії поліції та громади (community policing). Ця філософія полягає в роботі поліції, що враховує думку людей про проблеми безпеки.  

Координаторка проекту "Взаємодія поліції та громади" організації DreamKyiv Анастасія Багній пояснює, що до реформи поліції українці могли спілкуватися з правоохоронною системою лише через лінію 102. Але ситуація змінилась із появою закону про Національну поліцію. Він вказує, що робота поліції здійснюється в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами, громадськими об’єднаннями на засадах партнерства і спрямована на задоволення їхніх потреб.

Ольга Юськевич вказує, що міжнародний досвід свідчить про ефективність вирішення безпекових питань у співпраці з якомога більшою кількістю зацікавлених сторін. 

"Нам важлива співпраця із громадою, яка розуміє, що освітлення на вулиці – це не питання поліції, а місцевої влади. Але якщо громада не знає, як звернутись до влади, – ми допоможемо. Нам не складно зорієнтувати людей, надати законодавче обґрунтування, чому органи влади зобов’язані вчинити ті чи інші дії, аби вирішити безпекове питання, яке перебуває в їхній компетенції", – пояснює вона.   

Зображення 5

СПІВПРАЦЯ З ГРОМАДСЬКІСТЮ

Окрім електронного кабінету дільничного, Bezpechne.community дозволяє користувачам поставити будь-яке запитання поліції, позначити на карті небезпечні місця району, вулиці чи двору та повідомити про правопорушення. Автор повідомлення отримає ретельні роз'яснення, як правильно діяти в тій чи іншій ситуації, або ж його інформацію передадуть належним відділам поліції. Однак у DreamKyiv застерігають, що платформа Bezpechne.community не аналог служби 102. Вона не вирішить усіх проблем громадян, а призначена для розв’язання неоперативних питань та підвищення громадянської активності та свідомості.  

Зображення 3

"Якщо питання не входить у компетенцію поліції, ми надаємо автору повідомлення алгоритм дій, який може посприяти вирішенню проблеми. От нам людина поскаржилась, що на одному з київських перехресть білборд заважає оглядовості, і просила його демонтувати. Ми повідомили про це у відділ безпеки дорожнього руху Нацполіції та нагадали автору, що набрали чинності нові міські правила розміщення рекламних наземних конструкцій. Вони забороняють будь-які конструкції в радіусі 30 метрів довкола перехресть", – розповідає модераторка ресурсу Анастасія Багній.

Ресурс співпрацює з юридичними клініками Національної академії внутрішніх справ та з Центром безоплатної правової допомоги Міністерства юстиції України. Якщо питання потребує юридичної консультації, на нього відповідають ці відомства. 

Завдяки ресурсу громадяни можуть зорієнтуватись, хто вирішує питання встановлення нового світлофора, яка служба має оновити зебру, чи законно встановили шлагбаум, чи легальною є парковка, коли поліціянт має право на обшук. До прикладу, у ситуаціях, коли гілки дерева заросли і перекривають дорожній знак, модератори платформи підкажуть, що потрібно звернутися до відділку безпеки дорожнього руху патрульної поліції. Співробітники цього відділу зобов’язані виписати балансоутримувачу припис на усунення цієї перешкоди. 

"Таким чином громадяни стають очима цього відділку. У ньому працює всього 40 поліціянтів на увесь Київ, які обстежують дороги, і фізично вони не в змозі побачити всі недоліки", – констатує Анастасія Багній. 

Нацполіція сподівається, що цей ресурс розвантажить лінію 102 від типових запитань та питань, які не входять у компетенцію поліції. 

Ольга Юськевич каже, що понад рік роботи платформи показав позитивні результати. 

"Громада активно навіть анонімно надає інформацію про те, що її турбує. Вона готова до співпраці і бажає спільно вирішувати безпекові питання. Сьогодні громада – правосвідома, вона готова нести відповідальність на рівні з органами виконавчої влади. Національна поліція сприймає Bezpechne.community як додаткове джерело інформації про наявні безпекові проблеми в місті. Враховуючи цю інформацію, за потреби поліція вносить коригування у роботі певних підрозділів. Це відображається на зміні маршрутів патрулювання, кількості залучених сил та засобів на певній території", – каже Ольга Юськевич.  

ПЛАНИ 

Наразі сервіс Bezpechne.community діє не лише в Києві, а й у Полтаві та Тернополі. Однак автори проекту прагнуть, аби до платформи підключалися й інші міста України. За словами Анастасії Багній, доєднатись до сервісу планують також Кам’янець-Подільський та Кропивницький. 

Анастасія Багній

Водночас вона зауважує, що платформа підходить не для об’єднаних територіальних громад, а для великих міст. Аби взяти участь у проекті потрібна ініціативна група чи громадська організація, яка відповідатиме за його модерацію та підтримку. 

Експертка розповідає, що у Полтаві ініціатором приєднання до сервісу став відділ із зв’язку з громадськістю Нацполіції, у Тернополі — мер та Офіс безпеки міста, а в Кам’янець-Подільському та Кропивницькому – громадські організації.  

Автори Bezpechne.community хочуть, аби охочі доєднатися до сервісу міста фінансували його з місцевого бюджету. 

"Бо нині сервіс фінансує Міжнародний фонд "Відродження", а це не назавжди. Для сталої стабільної роботи фінансування має бути на місцевому рівні", – наголошує Анастасія Багній.  

Микола Мирний, журналіст Центру інформації про права людини для 

Центр інформації про права людини спільно з Міжнародним фондом "Відродження" збирає практики ефективної співпраці громади та поліції для поширення досвіду серед інших громад.

Якщо ви хочете дізнатися більше про розвиток українського community policing – рекомендуємо підписатись на Facebook-сторінку Безпечна громада. Сторінка досліджує український та світовий досвід роботи поліції, орієнтованої на громаду.