У Сєвєродонецьку запровадять відновне правосуддя, що примирятиме кривдника із постраждалим

У Сєвєродонецьку Кризовий медіа центр "Сіверський Донець" впроваджує відновне правосуддя з підлітками, яке дозволяє вилучати неповнолітніх із кримінального процесу. 

8 вересня у Сєвєродонецьку на Луганщині в межах Фестивалю думок відбулась дискусія "Без суду та слідства — порозуміння жертви і кривдника", повідомляє кореспондент Центру інформації про права людини

Над відновним правосуддям у Сєвєродонецьку працюють протягом 9 місяців. Медіа центр навчив 10 фахівців, які вже можуть працювати із дітьми, що вперше скоїли злочин.  

Відновне правосуддя орієнтоване на вирішення конфлікту та зниження злочинності. Воно передбачає участь сторін конфлікту та суспільства у стосунках із юридичними органами. Відновне правосуддя має врівноважити інтереси жертви та суспільства із необхідністю соціальної реінтеграції злочинця. Таке правосуддя має сприяти зціленню постраждалої людини,  домогтися щирого покаяння кривдника та надати всім сторонам, втягнутим у процес правосуддя, брати в ньому активну участь.  

Відновне правосуддя —  це процес вирішення правового конфлікту шляхом фокусування уваги на відновленні заподіяної потерпілим шкоди, породження у правопорушниках почуття відповідальності за їхні дії та також залучення громади до розв’язання цього конфлікту. 

Участь сторін становить важливу частину процесу, що робить наголос на побудові стосунків, примиренні та розробленні угод між потерпілими та правопорушниками щодо бажаних результатів та відшкодувань.

Автори ініціативи вбачають цінність та головне завдання відновного правосуддя в убезпеченні підлітка від в’язниці, де у нього більше шансів сформуватися запеклим злочинцем. Адже у в’язниці немає належного середовища, яке фомуватиме особистість дитини. 

Правозахисниця Олександра Дворецька

"Чомусь усім здається, що, якщо людина потрапляє у виправну колонію, вона має страждати там. Там має бути пліснява, холодно, жорсткі матраци. Складається враження, що головне завдання колоній, як у книжці Фуко, – спостерігати та карати. З таким підходом не буде йтися про виправлення. З іншого боку коли я ознайомилася з книгою Нільса Крісті про практику медіації, то зрозуміла, що за кордоном працюють навіть із тяжчими кримінальними злочинами і це прийнятно для тих суспільств. І нам треба змінювати підхід. Якщо ми ставимо державі завдання, аби злочинець страждав, то не треба дивуватись, чому він ображений на суспільство, яке довгий час змушувало його страждати і аплодувало таким стражданням", — вважає виконавча директорка "Восток-SOS" Олександра Дворецька

Під час зустрічей з психологами у відновному правосудді беруть участь не лише потерпілий чи злочинець, а всі, кого злочин так чи інакше зачепив. Це дозволяє всебічно проаналізувати злочин. 

Відновне правосуддя допомагає постраждалій людині пережити емоції та острах того, що злочин над нею може повторитися знову. Воно дає усвідомити постраждалому, навіщо кривдник скоїв злочин, а кривднику – які наслідки мав його злочин. 

"Багато людей після правопорушень на їхню адресу закриваються в собі. Вони бояться, що це може відбутися знову, і вважають, що з ними щось не так, якщо стосовно них стався злочин. Відновне правосуддя дозволяє двом сторонам пережити емоції і лишитись якщо не друзями, то людьми, які можуть пройтись по вулиці і можуть привітатись один з одним", – каже фахівчиня з відновного правосуддя Дарина Карташова

Фахівці вказують, що порушникам потрібне відновне правосуддя через такі причини: 

– конфіденційне вирішення конфлікту;

– уникнення покарання, – зокрема, облік, в'язниця; 

– прагнення "не стати ворогами";

– позбавлення від таврування і несприйняття, прагнення повернутися до спільноти;

– можливість проявити активну позицію стосовно події замість очікування;

– бажання донести до іншої сторони свою думку та позицію;

– бажання зрозуміти реальні наслідки своїх дій і поставити потерпілим питання. 

Керівниця проектів Центру інформації про права людини Людмила Янкіна називає таке ставлення суддів до впровадження відновного правосуддя парадоксальним.

Правозахисниця Людмила Янкіна

"Судді якраз мають бути напряму зацікавленими в тому, щоби такий механізм працював, оскільки тоді навантаження за кількість кримінальних справ стане значно меншим. Їм також буде легше працювати у справах, де учасники пройшли програми з відновного правосуддя", – переконана правозахисниця.   

Начальниця відділення слідчого управління злочинів, скоєних дітьми Олена Карташовавважає, що відновне правосуддя має запроваджуватись у школах як профілактика злочинів. Учителі мають розробити відповідні програми для двох категорій неповнолітніх – дітей до 11 років та від 11 до 18 років. 

У Кризовому медіа центрі "Сіверський Донець" нарікають, що судді Сєвєродонецького міського суду не беруть участі в обговореннях про відновне правосуддя у місті, посилаючись на зайнятість.

Нагадаємо, у 2016 році ЮНІСЕФ вказав на зобов’язання України забезпечити право неповнолітніх на відновне правосуддя, яке дозволяє вилучати дітей з кримінального процесу.