Не боятися експериментів

lv1Історія про те, як місцева поліція вирішила реформуватися, щоб краще відповідати очікуванням мешканців, і як опитування жителів міста вплинуло на прийняття концепції безпеки.

Адаптувати роботу правоохоронних органів до потреб громади та зробити її спроможною відповідати на виклики та загрози вирішили у Львівській області. Там порахували: вночі, коли трапляється найбільше злочинів, на службі перебуває лише незначна частина поліцейських. Вони фізично не можуть встигнути на всі події, і у великих районах люди можуть чекати на поліцейського по кілька днів.

Погано організована робота поліції та нерівномірно розподілені обов’язки призводять до того, що дільничні інспектори змушені реагувати на всі виклики: і на дрібні правопорушення, і на серйозні злочини. Вони не можуть приділити всьому достатньо уваги, тож часто змушені працювати понаднормово. Більше того, виїжджаючи на подію вночі самостійно, вони наражають себе на небезпеку.

Представники громадськості, поліції та місцевої влади вирішили повністю реорганізувати роботу відділів поліції. З частини працівників вони утворили патрульні групи швидкого реагування. Окрім цього, у поліції взялися рахувати, скільки часу займає прибуття патруля до місця пригоди: у місті він має бути на події за 2 хвилини, а у районі – за 20 хвилин. Експеримент почався у Самборі, потім поширився на Старий Самбір, а згодом і на всю область.

«Коли машина їздить селом, це дисциплінує населення», – пояснює Віталій Кіман, представник Самбірської районної ради.

lv2Чітке визначення сфери відповідальності кожного дозволило поліції раціональніше використовувати ресурс дільничних, які тепер зайняті вивченням проблем своєї території та роботою з проблемними мешканцями.

«Люди жалілися на те, що поліція погано працює. Після подій на Майдані люди у Львівській області стали більш активними, вони вимагали, щоб поліція змінювалась», – пояснює свою мотивацію Юрій Гладун, начальник штабу Головного управління Нацполіції у Львівській області.

«Раніше люди не зверталися до нас, тому що було три варіанти: або поліцейські їдуть довго, або взагалі не їдуть, або краще б і не їхали» – підкреслює Сергій Гривняк, заступник начальника штабу.

За час впровадження цього експерименту кількість викликів до поліції у Самбірському районі збільшилась на 87%, у чому поліцейські вбачають доказ дієвості моделі.

«У нас 60% особового складу працює на вулицях. Дільничні працюють лише у робочий час, і вони більше не виїжджають посеред ночі на виклики», – резюмують поліцейські, додаючи, що поліція переорієнтувалася з роботи зі злочинцями на роботу із громадою.

Проте самої реорганізації поліції недостатньо для того, щоб зробити регіон безпечним. Тому у Самбірському районі, звідки почався експеримент з патрульною поліцією, зробили опитування місцевих мешканців про проблеми безпеки в місті. Жителі району отримали анкети, де могли вказати, що саме вони хочуть покращити у сфері безпеки.

«Ми отримали неочікувані результати. Виявилося, що для людей безпека – це освітлення вулиць, пішохідні переходи, тротуари, камери фіксації», – розповідає Кіман.

Результати здивували і поліцію: правоохоронці з’ясували, що жителів регіону вдвічі менше цікавить проблема вбивств, ніж проблема алкоспоживання у публічних місцях.

«Зі 100 людей, які телефонують у поліцію, 80 повідомляють не про злочини, але саме ці повідомлення вказують на проблеми, що можуть спричинити злочини. Ми повинні боротися не з похідними, а з причинами», – вважає Гривняк.

Пізніше таке ж опитування провели і у Старосамбірському районі.

«У кожного району є своя специфіка. Для Старосамбірського району, наприклад, дуже актуальна проблема лісовидобування. Ліси незаконно вирубують, через що будь-який дощ загрожує тут повінню», – розповідає голова Старосамбірської ради Тетяна Терлецька.

lv3Ці та інші проблеми знайшли своє відображення у концепціях безпеки, ухвалених на місцевих рівнях. Вони враховують специфіку районів і побудовані як на опитуванні мешканців, так і на оцінках поліції та місцевих активістів. До концепцій також розробили заходи, необхідні для їх реалізації. Відповідальними за них визначили як поліцію, так і органи місцевого самоврядування, районну адміністрацію, міські служби, дирекції шкіл, начальство транспортних підприємств та інших. Таким чином велика кількість різних структур взяли на себе зобов’язання у створенні спільного безпечного простору.

«Умовно програми безпеки можна поділити на дві частини: інфраструктурну (наприклад, освітлення вулиць, організація пішохідних переходів) та безпекову (превенція злочинів, реагування на порушення). За безпекову частину відповідає поліція, а за інфраструктурну – місцева влада», – пояснює Віталій.

«Концепція безпеки інтегрована у концепцію розвитку міста до 2020 року, тому це частина нашої політики», – додає Терлецька.

Водночас подібну ініціативу не вдалося запровадити у самому місті Самбір. Як пояснює Олег Ільків, керівник юридичного відділу Центру правових та політичних досліджень «Сім», місцева влада не виявила готовності до співпраці.