Від блокпостів до Центру безпеки

 Уже півроку в Тростянці (Сумська область) працює Центр громадської безпеки. Це спільний проект активістів та міської ради, який отримав підтримку від Міжнародного фонду "Відродження". Ідея полягає в тому, щоб разом з поліцією підвищувати рівень безпеки в місті та контролювати громадський порядок. Основа Центру – це громадське формування з шести людей, які влаштовують рейди на браконьєрів, патрулюють вулиці під час масових заходів та проводять профілактичні бесіди з порушниками громадського порядку.

Громадське формування "СІЧ" ("Сила і Честь") виникло у 2014 році через ризик військового вторгнення з боку Росії. Тоді місцеві жителі об’єдналися, щоб стояти на блокпостах неподалік кордону. З часом вони переорієнтували свою роботу на вирішення проблем безпеки в громаді.

За словами Андрія Самодая, засновника формування, гостро стояла проблема з незаконним виловом риби. Тоді його члени почали влаштовувати так звані рейди: приїжджали на річку чи озеро, засікали встановлені сітки для риби та починали шукати власника. Якщо такий не знаходився, то вилучали сіті та віддавали їх поліції.

"Це юридично тонка річ. Навіть якщо ти зловив людину з браконьєрськими снастями, вона може легко сказати, що це не її. Бо якщо зізнається, то доведеться нести відповідальність перед законом. Але у наших рейдів інша мета – не покарати, а запобігти. Коли людина вийшла на промисел, вклала якусь тисячу гривень на снасті, а їх потім забрали, а потім вона знову купила ці дорогі снасті і їх знову забрали, то вже бажання таким займатися пропадає. У заповіднику на річці проблема браконьєрства взагалі зникла за ці кілька років",  пояснює засновник СІЧі.

Так звані рейди на браконьєрів – це лише один із напрямків роботи формування. Ще один – це охорона громадського порядку. У п’ятницю, вихідні, а також під час фестивалів чи будь-яких інших масових заходів СІЧ патрулює вулиці. Раніше це відбувалося окремо від патрульних. Фіксували правопорушення – викликали поліцію. Або ж, як каже засновник організації, намагалися попередити порушення громадського порядку: пояснювали, що не можна смітити чи пити алкоголь у громадських місцях, під час масових заходів, які проводилися в місті Тростянець у наметових містечках, щоб не було крадіжок.

Зараз ці патрулювання відбуваються спільно з поліцейськими.

"Реформа МВС до нас не дійшла, крім того, що змінили форму і дали дві машини. Тому частину функцій ми перейняли на себе. Але задача цього проекту в першу чергу навчити людей брати на себе відповідальність", – каже Андрій Самодай.

Громадськість та поліція разом патрулюють вулиці вночі – з 20:00 до 2 години ночі. Маршрути складають на підставі аналізу викликів поліції та інцидентів у місті. Влітку частіше патрулюють парки, а взимку – вокзали, територію біля барів та ресторанів. Зараз громадські формування отримали власну форму та посвідчення – тому містяни легко впізнають їх.

"Громадські формування позитивно впливають на оперативну обстановку. Вони є помічниками для поліції. Наприклад, під час патрулювання парків наряд може підійти до групи молоді, яка галасує вночі, і зробити зауваження. Було таке, що доставляли порушників до відділів поліції. Члени цих формувань є мешканцями міста, вони десь краще знають територію, краще знають проблему, і люди їх знають", – запевняє Євгеній Сторчун, начальник сектору превенції Тростянецького відділу поліції.

За його словами, члени громадських формувань також виступають понятими, коли необхідно затримати порушника. Під час сімейних сварок вони можуть допомогти залагодити конфлікт.

Центр громадської безпеки, що працює в місті з січня, також адмініструється громадськістю. По місту на найбільш "проблемних" ділянках встановили 16 відеокамер, які виведені на монітори в Центрі.

Записи з камер зберігаються протягом двох тижнів. Цілодобова трансляція доступна в сусідньому відділку поліції, щоправда без запису. Якщо виникає потреба знайти відео з якоїсь ділянки, то поліцейські звертаються безпосередньо до Центру. Таким чином вдається розкривати злочин або принаймні отримувати зачіпку.

"Офіс Центру та ремонт у ньому профінансувала міська влада. Також вона закупила 11 відеокамер, ще 5 купили донори. Наша мета зараз – це збільшити кількість патрулювань, щоб вони відбувалися кожного дня, а також збільшити кількість членів громадського формування до 10 осіб", – говорить Анатолій Касьянов, керівник проекту Центру громадської безпеки з охорони громадського порядку ГФ "СІЧ".

Проте мер Тростянця Юрій Бова переконаний, що ідеальним варіантом було би створити муніципальну поліцію, яка би працювала над адміністративними правопорушеннями. Він вважає, що робота громадських формувань може бути проміжним етапом на шляху до муніципальної поліції. На його думку, поліція в місті переважно бездієва або ж у неї бракує ресурсів.

"Про яку системну роботу може йтися? Коли поліція боїться брати на себе відповідальність, тоді громадськість повинна ставати та допомагати, я думаю. Коли якісь хулігани щось ламають на вулиці, а поліція знімає на відео і каже: "Ми знімемо, а потім розберемося", то ви мені вибачте. Треба реагувати швидше. І так, створювати громадські формування, які зможуть допомогти", – переконаний мер.

Проте сама поліція та члени громадського формування запевняють: завдяки їхній спільній роботі ситуація з безпекою в місті покращується. Вони навіть підготували карту, де порівняли кількість правопорушень у минулому та в цьому році. Відповідно до неї, у 2018 році в місті було зареєстровано майже вдвічі менше злочинів, ніж за аналогічний період 2017-го, в чому учасники проекту вбачають свій успіх.

У Центрі також ведуть також статистику правопорушень. Наприклад, протоколів за дрібне хуліганство минулого року склали 160, а за ці півроку – 48.

Центр інформації про права людини