У 2020 року Україна зіштовхнулася з пандемією коронавірусу COVID-19. У кризовій ситуації, в умовах децентралізації та за відсутності державних політик щодо реакції на пандемію, територіальні громади змушені були самостійно реагувати на безпекові виклики та забезпечувати доступ населення до державних послуг охорони здоров’я і соціального захисту. Як результат у громадах було вибудовано певні  протоколи дій на місцевому рівні для забезпечення безпеки в умовах пандемії. Найбільш незахищеними перед наслідками пандемії виявилися вразливі групи, які зіштовхнулися з труднощами при отриманні базових адміністративних послуг та послуг охорони здоров’я. Пацієнтські, громадські та благодійні організації, що працюють з цими групами в різних куточках України, робили все можливе задля покращення їхнього становища та забезпечення їх життєво необхідними медичними і соціальними послугами, в той час як органи місцевого самоврядування, виконавчої влади та інші стейкхолдери не завжди встигали реагувати на специфічні потреби окремих категорій населення. Більше ніж за рік пандемії громади акумулювали цінний досвід, який може допомогти у розвитку потенціалу територіальних громад реалізовувати системні зміни у сфері безпеки та посилити їхню спроможність реагувати на виклики, пов’язані з пандемією COVID-19 та особливими загрозами й потребами вразливих груп населення. Саме з цією метою ми публікуємо кейси чотирьох громад, які були створені в рамках дослідження, проведеного ГО «Інститут миру і порозуміння» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». І перший кейс  про Лисецьку громаду Івано-Франківської області.

Лисецька селищна територіальна громада розташована у Тисменицькому районі Івано-Франківській області і складається з  смт. Лисець, села Старий Лисець, Стебник і Посіч. Площа громади – 83,7 км2, а населення – 8,2 тис. осіб. Це новостворена у жовтні 2020 року громада, що  лише кілька місяців працює з новим бюджетом та  повноваженнями. Наразі завершується розробка плану соціально-економічного розвитку громади. На стадії планування та розробки перебувають інші місцеві цільові програми розвитку. Стратегія розвитку громади, в тому числі з безпекових питань, ще також не розроблена. 

З початком 2020 року Івано-Франківській області довелося близько зіткнутися з пандемією, вона неодноразово потрапляла у червону карантинну зону через велику кількістю хворих на COVID-19. Лисецька територіальна громада почала надавати допомогу хворим на коронавірус ще у першу хвилю – у березні-квітні 2020 року. І найбільший тягар ліг на плечі медичних працівників. Колишню центральну районну лікарню (ЦРЛ) в с. Лисець включили в перелік медичних закладів, визначених для госпіталізації пацієнтів з COVID-19. Отже, окрім мешканців самої громади, тутешні медики надавали допомогу жителям всього Тисменицького району та міста Івано-Франківськ, яких через переповнені лікарні привозили до них. У зв’язку з цим на початку пандемії гостро постало питання відсутності єдиного протоколу лікування хворих на коронавірус, що, за словами головного лікаря ЦРЛ Тараса Ярославовича Скоропада, ускладнювало роботу лікарів. Також виник дефіцит засобів індивідуального захисту для медиків, на що громада відреагувала доволі швидко. Було  розпочато збір коштів, на які закуповували одноразові та багаторазові захисні костюми, маски, шапочки, бахіли й антисептики. «На початковому етапі, коли був дефіцит у аптеках, долучалися кравчині, котрі шили одноразові комбінезони та маски зі спанбонду. Дуже активно допомагали підприємці: вони також закуповували захисні костюми, щитки, респіратори, пульсоксиметри та інше необхідне. Відбувалися акції благодійних організацій, які також надавали допомогу засобами індивідуального захисту. Організувався волонтерський рух, але ми не реєструвалися його офіційно,  люди просто допомагали, хто чим міг», - пригадує Надія Лущак, депутатка Лисецької селищної ради, член ГО “Ідея розвитку”.  

Окрім того, за її словами, проблема виникла через недостатнє інформування про COVID-19. ЗМІ подавало дуже різну, часто суперечливу інформацію, і це погано впливало на психологічний стан людей – як звичайних жителів, так і медиків. Наприклад, мешканці громади боялися спілкуватися з працівниками амбулаторії та лікарні та їхніми близькими через страх заразитися. Та й самі медики теж мали страх перед невідомим вірусом. Недостатнє інформування й відсутність доступу до інформації, особливо серед людей похилого віку, спричинило і протилежну реакцію: були ті, хто не вірив, що пандемія реальна. Тому спостерігалося недотримання карантинних норм у громадських місцях - нехтування соціальною дистанцією, небажання носити маску та ін. Проте у громаді проводилися усні роз’яснювальні бесіди з підприємцями, зокрема власниками продовольчих магазинів, вони забезпечували своїх касирів захисними екранами, розставляли у магазинах антисептики - і таким чином займалися просвітницькою діяльністю.

З метою оперативного реагування на пандемію мешканці Лисецької громади створили мобільні групи для забору у населення тестів на COVID-19. Ці бригади, керуючись списком сімейного лікаря, приїжджали до кожного хворого з підозрою на коронавірус й  робили забір на вулиці, не заходячи до помешкання. Усі члени бригади були повністю забезпечені засобами індивідуального захисту. Проте проблема полягала в тому, що через велику кількість хворих результатів доводилося чекати довго – від 3 до 5 днів. Вже скоро стало зрозуміло, що потрібно долучати приватні лабораторії, які знаходяться на території району. Це допомогло виправити ситуацію і зараз результат ПЛР-тесту можна отримати вже в кінці поточного дня. Ті, чиї результати виявилися позитивними і хто мав ускладнений перебіг захворювання, могли викликати спеціальну бригаду швидкої допомоги додому або самостійно прийти до амбулаторії, у якій для них було визначено окремий приймальний покій, щоб уникнути контакту з іншими відвідувачами. 

На перших етапах лікування госпіталізованим хворим на COVID-19 життєво необхідний кисень, якого критично не не вистачало. І  навіть якщо би вдалося знайти потрібну кількість кисневих концентраторів, то їхнє використання підвищувало ризик займання електромережі лікарні, непристосованої до такого навантаження. Тому було вирішено забезпечити всі палати поточним киснем. “Через велику кількість хворих іноді нам доводилося міняти 80 балонів із киснем на день. Це велике фізичне навантаження і нам дуже допомагали впоратися з цим волонтери серед жителів громади. Зараз вже вдалося зробити в лікарні мережу, взяти в оренду необхідне обладнання - кріобалони і кріоциліндри - для того, щоби можна було поставляти рідкий кисень», - розповідає  головний лікар ЦРН.

Через перебування громади у червоній карантинній зоні обмеження транспортного сполучення спричинило проблеми з перевезенням медпрацівників до від місця проживання до медзакладів. Цю проблему вирішували різними шляхами: і на рівні ОТГ, і на рівні департаменту охорони здоров’я, і з волонтерською допомогою. Проте транспортна проблема торкнулася і решти жителів громади. Найбільш незахищеними у цій ситуації виявилися вразливі категорії осіб - пацієнти з хронічними захворюваннями, особи з інвалідністю та самотні люди похилого віку. Їм було рекомендовано особливо жорстко дотримуватися карантинних норм і правил самоізоляції. Проте в той же час ці обмеження викликали значні труднощі в задоволенні їхніх базових потреб. Наприклад, неможливість звернутися особисто в ЦНАП спричиняла ризик залишитися без субсидій і соціальної допомоги. А рекомендації не відвідувати місця скупчення людей, серед яких магазини, аптеки і ринки,  утруднювали закупівлю продуктів і ліків. «Ми першочергово хотіли надати жителям громади, а особливо вразливим групам, доступ до оформлення всіх державних соціальних допомог. Був створений місцевий центр надання адміністративних послуг, в якому можна оформити всю державну соціальну допомогу – виплати малозабезпеченим сім’ям, по інвалідності, багатодітним сім’ям, а також субсидії і пільги – тобто ті послуги, яких потребували вразливі категорії населення», -  пригадує Ірина Гутич, керівниця центру надання адміністративних послуг Лисецької селищної ради. 

За словами голови громади  Анатолія Романовича Лущака, у них також діє місцева програма протидії COVID-19, якою передбачено виділення коштів для одноразової матеріальної допомоги у розмірі 1000 грн. всім мешканцям, які перехворіли на коронавірус - потрібно лише прийти у ЦНАП, написати заяву і надати довідку про захворювання. Окрім того, діють медичні програми, згідно з якими відшкодовують лікування хворим на хронічні захворювання, в основному це інсулінозалежні і ті, кому потрібен діаліз. 

У Лисецькій громаді також працює соціальна служба, яка допомагає незахищеним верствам населення. Соціальні працівники надають послуги вдома самотнім людям похилого віку, наприклад, доставляють продукти і медикаменти та допомагають із миттям посуду і приготуванням їжі. В умовах карантину всі соцпрацівники були забезпечені засобами індивідуального захисту, проте перелік їхніх послуг було обмежено: поки область перебувала у червоній зоні, вони не мали права заходити до будинку, а лише виконували доставку і допомагали у роботі надворі. «Ми старалися допомагати не тільки тим, хто на обліку, а й у кого виникала негайна потреба, - розповідає  Ірина Гутич - Був у нас випадок, коли діти знаходилися у бабусі, бо їхні батьки перебували у процесі позбавлення батьківських прав. І ця жінка захворіла на коронавірус. Ми відвідували їх і надавали допомогу продуктами. Зараз дітки в сім’ї із бабусею, уже є рішення про позбавлення батьківських прав і триває процедура влаштування під опіку».

У громаді проживає і така вразлива категорія як люди з інвалідністю. Зазвичай вони мають опікунів, які допомагають їм у вирішенні побутових питань. Також до допомоги долучається церковна громада, члени якої опікуються соціально незахищеними людьми, допомагають їм елементарними речами - одягом, засобами гігієни, оформленням документів. «До пандемії священик нашої церкви проводив роботу з дітьми та дорослими особами з інвалідністю. Були майстер-класи, виїзди, екскурсії. У зв’язку з карантином це призупинилося, що мало негативний психологічний вплив людей, адже вони дуже звикли до таких зібрань і їм не вистачає спілкування. Надіємося, що ситуація покращиться - і ми відновимо ці зустрічі», - розповідає керівниця ЦНАП. Лисецька громада також налагодила співпрацю з БФ «Християнська місія», який  надає матеріальну допомогу усім вразливим категоріям, а ГО «Ідея розвитку» долучається за складних обставин і забезпечує незахищені верстви населення продуктовими наборами. 

Ще одна категорія осіб, яка зіштовхнулася з проблемами через пандемію, - це багатодітні сім’ї та сім’ї, що опинилися у складних життєвих обставинах (СЖО). Усі діти знаходилися на дистанційному навчанні, проте не всі були забезпечені доступом до інтернету, ноутбуками, телефонами. Наприклад, в деяких багатодітних сім’ях є лише один ноутбук, і зрозуміло, що не всі діти мали змогу слухати онлайн-уроки. Проте це питання складне і шляхів його вирішення поки не знайшли.

Станом на червень 2021 року ситуація у громаді в цілому є сприятливою. Лікарня забезпечена достатньою кількістю засобів індивідуального захисту, киснем та всіма ліками, передбаченими протоколом лікування COVID-19. Кількість хворих в Івано-Франківській області значно зменшилася – і область була виведена з червоної зони, а отже, всі транспортні та інші обмеження зняті. В громаді організована мобільна бригада, яка проводить вакцинацію від коронавірусу, але, на жаль, поки люди не дуже вірять у користь вакцини і часто відмовляються від щеплень. Головний лікар ЦРЛ вважає, що потрібно ретельніше проводити роз’яснювальну роботу щодо користі вакцини як із населенням, так і з медичними працівниками. Сам він вже вакцинувався, щоб бути прикладом для решти своїх колег. 

За словами голови громади, першочерговим викликом залишається ситуація з вразливими категоріями осіб, які досі знаходяться у складних обставинах. “Це населення, яке потребує особливої уваги. Важливо про цих людей сьогодні не забути”, - наголошує він. Саме  тому у квітні цього року Лисецька громада стала однією з громад-учасниць проєкту  “Посилення потенціалу громад реалізовувати системні зміни у сфері безпеки, що пов’язані з особливими загрозами та потребами в умовах пандемії COVID-19”, який  реалізується ГО «Інститут миру і порозуміння» за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

Мета проєкту, який буде втілений у Лисецькій громаді, -  забезпечення кращого доступу людей похилого віку та людей з інвалідністю до базових муніципальних послуг та послуг охорони здоров’я в умовах намагання пом’якшити наслідки пандемії COVID-19 в Івано-Франківській області. Реалізує його МАОМС «Агенція розвитку ОТГ Прикарпаття» за підтримки ГО «Інститут миру і порозуміння», у співпраці з Лисецькою селищною радою, Центром надання адміністративних послуг і громадською ініціативою «Міжкультурна Лабораторія». Проєкт Лисецької громади стане пілотним для мультиплікації в інші територіальні громади Івано-Франківської області.