Перш ніж братися до роботи з формування безпеки на локальному рівні, варто врахувати контекст, у якому відбувається розвиток громад в Україні. Реформа децентралізації у державі поставила перед об’єднаними територіальними громадами (ОТГ) нові виклики, з-поміж яких упровадження нової системи органiв державного управління, необхідність розподіляти кошти місцевих бюджетів відповідно до потреб громад, недоукомплектованість управлінь поліції кадрами та нестача дільничих. Водночас міста та селища, де не створені ОТГ, стикаються з іншими викликами. Тож безпекові загрози в кожній із громад різняться, а відтак потребують відмінних підходів до їх врегулювання.

Проте існують тенденції у безпековій сфері, які їх об’єднують, і закономірності розвитку, які дають змогу виокремити засадничі положення роботи зі створення безпечного простору на локальному рівні. Отже, спираючись на здобутий досвід роботи із різними громадами, ІМіП розробив основні принципи роботи з розвитку потенціалу громад у сфері безпеки:

Орієнтованість на потреби громади. Так, програма зі створення безпечного середовища має задовольняти запити членів громади та мінімізувати реальні ризики/загрози, які існують у громаді у сфері безпеки. Тут йдеться не лише про потреби жителів, а й про відповідність програми вектору розвитку безпеки, як його бачать ключові суб’єкти в громаді.

Системність. Становлення безпеки в громаді — це системна зміна, а не короткостроковий результат якогось проекту. А тому важливо розвивати обізнаність громади в питаннях безпеки та розробляти комплексний підхід у цій сфері.

Залученість. Важливо, щоб до процесу формулювання запиту громади, розробки стратегії безпеки, її реалізації та аналізу результатів втілення програм максимально долучалися всі значущі суб’єкти у цій сфері.

Синхронізація та координація. Ці принципи передбачають узгодження серед суб’єктів, які мають вплив на формування середовища, спільного бачення розвитку безпеки в громаді та координацію їхній дій.