Безпекова програма

Ігор Бринош

ДУМАЙ СТРАТЕГІЧНО, РОЗБУДОВУЙ БЕЗПЕЧНУ ГРОМАДУ ІНСТИТУЦІЙНО

Безпечна громада – поняття, яке набагато ширше, ніж правопорядок, та включає значну долю відповідальності місцевого самоврядування. Але й тут не слід обмежуватися лише однією місцевою програмою та встановленням популярного нині відеоспостереження. Ефективний розвиток безпечного середовища в громаді – це про стратегію та пріоритезацію завдань; це про використання різних фінансових інструментів; це про залучення громади та інновації. Крім того, розвиток реформи децентралізації дає громаді як більше можливостей у цій сфері, так і більше відповідальності.

 

Безпека в громаді – це не лише правопорядок

Безпека в громаді, тобто в конкретному місті, селищі чи селі не стосується виключно компетенції поліції, як це часто можна почути. Це комплексне поняття, воно набагато ширше, ніж забезпечення правопорядку, і включає безпеку дорожнього руху, громадське здоров’я, екологічну безпеку, безпечну інфраструктуру та інші чинники, які дозволяють жителям відчувати себе в безпеці. Досягнути такого результату можна лише спільною участю та відповідальністю поліції та інших місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування та мешканців громади.

Відповідальна місцева влада повинна бути зацікавлена в забезпеченні безпеки на своїй території, адже показник «безпечності» впливає на інвестиційну та курортну привабливість, внутрішню міграцію, розвиток бізнесу, культурне та соціальне життя в громаді.

Можна виокремити такі найбільш важливі повноваження органів місцевого самоврядування у сфері безпеки в громаді:

  • діяльність у сфері благоустрою;
  • поводження з безпритульними тваринами;
  • надання дозволу на встановлення дорожніх знаків, пішохідних переходів, «лежачих поліцейських», видалення зелених насаджень;
  • надання дозволу на розміщення об’єктів торгівлі у сфері послуг та погодження режиму їхньої роботи;
  • функціонування муніципальної поліції, зокрема дружин, варти;
  • діяльність у сфері цивільного захисту;
  • функціонування системи відеоспостереження.

 

1

Інфографіка  до програми «Безпечне місто» Полтавської міської ради. Фото: https://zmist.pl.ua/

 

Важливість стратегії розвитку безпечної громади

Стратегія розвитку безпечної громади як частина загальної стратегії розвитку громади чи як окремий документ повинна визначати пріоритетні напрями, цілі та завдання сталого розвитку громади в динамічному середовищі з урахуванням ризиків та можливостей.

Відсутність цілісної системи стратегічного планування не дає змоги забезпечити бюджетне планування на належному рівні та призводить до послаблення зв’язків між бюджетними програмами та пріоритетами розвитку громади. Будь-яка програма безпеки чи дотичні програми не є самоціллю чи незалежним елементом, вони є одним із компонентів стратегії розвитку безпечної громади та мають органічно з нею поєднуватись.

Під час проведення стратегічного планування необхідно дотримуватися таких принципів:

  • залучення всіх суб’єктів громади до процесу розробки стратегії;
  • реалізація пріоритетних завдань з урахуванням наявних ресурсів, можливостей та повноважень громади;
  • відкритість доступу до підготовки, презентації та обговорення результатів стратегічного планування.

Необхідно також розуміти, що актуальні для громади безпекові проблеми вирішуються різними суб’єктами. Певні питання можливо вирішити зусиллями поліції; є питання, які перебувають у винятковій компетенції місцевого самоврядування; багато питань потребують комплексних зусиль різних органів.

Самбірська районна рада 17 березня 2016 року затвердила Концепцію комплексної безпеки Самбірського району, а також Заходи до концепції комплексної безпеки Самбірського району. Відповідальними за заходи визначили як поліцію, так і органи місцевого самоврядування, районну адміністрацію, міські служби, дирекції шкіл, керівництво транспортних підприємств та інших. Концепція враховує специфіку району й побудована як на опитуванні мешканців, так і на оцінках поліції та місцевих активістів.

 

Ключові питання при розробці та впровадженні місцевих програм

При впровадженні місцевих програм використовується програмно-цільовий метод. Програмно-цільовий метод – це метод управління бюджетними коштами для досягнення конкретних результатів коштами бюджету із застосуванням оцінки ефективності використання бюджетних коштів на всіх стадіях бюджетного процесу. Метою запровадження такого підходу є встановлення безпосереднього зв’язку між виділенням бюджетних коштів та результатами їхнього використання.

У широкому розумінні безпечної громади можна говорити про використання декількох видів місцевих програм:

  • програми «безпечна громада» в місті, селищі;
  • програми з благоустрою та розвитку інфраструктури;
  • програми поводження з безпритульними тваринами;
  • програми профілактики злочинності та забезпечення громадської безпеки та правопорядку;
  • програми з протидії і зниження шкоди наркоманії;
  • програми правової освіти населення.

Наразі поширеною практикою є впровадження програм «Безпечне місто», які в основному спрямовані на функціонування системи відеоспостереження та оперативного реагування на правопорушення. Варто зазначити, що часто такі системи в громадах працюють без належного документального оформлення, мають проблеми з аналізом, збереженням та використанням отриманих даних.

Програма «Безпечне місто Чугуїв» на 2019–2021 роки з бюджетом 3 190 000 грн. Включає систему відеоспостереження, програмний комплекс на критично важливих об’єктах та об’єктах захисту міста. Забезпечує відеоконтроль та відеоспостереження за міськими об’єктами з масовим перебуванням людей, серед яких площі, вулиці та інші місця найбільш масового скупчення та перебування людей, транспортні засоби колективного використання, тобто потенційно криміногенні ділянки міста з передачею оперативної інформації до моніторингового центру для подальшого зберігання та обробки даних, розпізнавання номерних знаків, відстеження руху транспортних засобів та формування архівних даних.

Програма Чортківської міської ради «Безпечне місто» на 2019 – 2022 роки з бюджетом 1 600 000 грн. Головне завдання програми – впровадження комплексної системи безпеки «Безпечне місто» на основі сучасних засобів відеоспостереження, безпеки, моніторингу, контролю, зв’язку, керування та оперативного реагування.

Типова структура місцевої програми у сфері безпеки в громаді складається з таких компонентів:

  1. Преамбула – вступна частина, загальні положення. Дається посилання на законодавство, посилання на принципи підготовки програми, огляд структури програми, наявність проведених досліджень у громаді.
  2. Актуальність – обґрунтування необхідності програми, зокрема зміни в законодавстві, реформування відповідних сфер, опис небезпек та ризиків у громаді, опис та результати наявної відповідної діяльності в громаді, узагальнений опис необхідної діяльності та заходів.
  3. Мета та завдання – мета формулюється з описання проблем та прописується як покращення ситуації; завдання описуються як конкретні напрями та заходи для досягнення мети.
  4. Ресурси – опис видів та обсягів ресурсів: кошти, матеріальні цінності, залучені особи, органи та організації.
  5. Результати – чіткий детальний опис конкретних кількісних та якісних результатів, які співвідносяться з завданнями програми.
  6. Контроль реалізації – зазначення суб’єктів, які здійснюють контроль за виконанням програми з прописаними повноваження, строками, процедурами.

Як показує практика, під час написання бюджетних програм найбільше складнощів виникає з формулюванням мети, завдань та результатів програми, тому на цих компонентах зупинимось окремо. Мета – це кінцевий результат, що досягається завдяки виконанню бюджетної програми, вона має бути реальною та досяжною. Завдання – це конкретний комплекс заходів, які повинні орієнтуватися на результат, виражатися у кількісних вимірах та мати конкретні терміни виконання. У формулюванні завдань варто уникати загальних тверджень, адже на їхній підставі обґрунтовується кошторис програми. Програма може містити декілька завдань, які визначають шляхи виконання програми та підлягають перевірці.

Найбільшим викликом під час підготовки бюджетної програми можна назвати формулювання результативних показників виконання. Адже саме застосування чітких результативних показників програми дає змогу продемонструвати результативність використання бюджетних коштів, оцінити тривалість виконання програми та взагалі її необхідність та досягнення запланованого соціального ефекту. Також встановлюючи будь-який показник результативності, треба чітко розуміти і прописувати, якими об’єктивними вимірюваними даними можна буде оцінити його виконання. Виділяють декілька груп показників, які можна комбінувати під час підготовки конкретних програм.

  • Показники затрат визначають обсяги та структуру ресурсів, які забезпечують виконання бюджетної програми.
  • Показники продукту визначають обсяг виробленої продукції, наданих послуг чи виконаних робіт, кількість користувачів конкретними товарами, роботами чи послугами. Показники ефективності, залежно від завдань програми, можуть визначатись як витрати ресурсів на одиницю продукту (економічність), відношення максимальної кількості вироблених продуктів до визначеного обсягу фінансових ресурсів (продуктивність) та досягнення визначеного результату (результативність).
  • Показники якості є сукупністю властивостей, які характеризують досягнуті результати якості створеного продукту, що задовольняють споживача відповідно до їхнього призначення та відображають послаблення негативних чи посилення позитивних тенденцій у наданні послуг, виробництві товарів чи виконанні робіт.
Під час впровадження місцевих безпекових програм, необхідно пам’ятати основні етапи підготовки та реалізації місцевих програм:):
  • Розробка проєкту програми із широким залученням громади.
  • Оформлення програми як проєкту рішення, тобто нова програма чи внесення змін.
  • Підтримка проєкту рішення на депутатській комісії. Підтримка голосування на сесії місцевої ради.
  • Реалізація програми. Моніторинг реалізації.
  • Аналіз та оцінка впливу програми.

 

Можливість впливати на бюджет своєї громади

Бюджет – це ключовий інструмент для управління громадою, а також втілення в життя відповідних пріоритетів та цілей, зокрема у сфері безпеки в громаді. Бюджетний річний цикл включає 5 стадій: складання прогнозу бюджету, складання проєкту бюджету, розгляд та затвердження бюджету, виконання бюджету, звітування про виконання бюджету.

Як громаді можна впливати на бюджет своєї громади:

  1. Складання прогнозу бюджету (липень – вересень). Подавати пропозиції до управлінь та відділів, до фінансового відділу. Брати участь в експертних та дорадчих органах.
  2. Складання бюджету (травень – жовтень). Подавати пропозиції до бюджету депутатам та безпосередньо до місцевої ради. Брати участь в експертних та дорадчих органах.
  3. Розгляд та затвердження бюджету (листопад – 25 грудня). Брати участь у бюджетних слуханнях та висловити свої пропозиції до проєкту бюджету. Відвідувати засідання бюджетної комісії, виконавчого комітету та сесії ради. Сприяти поширенню та обговоренню прийнятого рішення про бюджет.
  4. Виконання бюджету (січень – грудень). Ініціювати громадський моніторинг виконання бюджету, відвідувати засідання бюджетної комісії та сесії ради, на яких розглядаються бюджетні питання.
  5. Звітування про виконання бюджету (січень – 15 березня). Брати участь в обговоренні звіту про виконання бюджету під час його публічного представлення. Відвідати сесії ради, на яких звіт про виконання бюджету затверджується. Ініціювати громадський аудит виконаного бюджету – як за окремими напрямами, так і загалом.

 

Бюджет участі як інструмент фінансування безпекових ініціатив

Бюджет участі – це демократичний процес, який надає можливість кожному громадянину брати участь у розподілі коштів місцевого бюджету через підготовку проєктів для покращення населеного пункту та/або голосування за них. Будь-який житель міста чи селища може подати проєкт, пов’язаний із покращенням життя в громаді, взяти участь у конкурсі, перемогти в голосуванні і спостерігати за тим, як його проєкт реалізують у межах бюджету.

Фінансування для бюджету участі зазвичай розподіляється щороку з бюджету громади, у деяких містах реалізація бюджету участі регулюється цільовою строковою програмою. У більшості міст є поділ проєктів на великі та малі – на один малий проєкт виділяється в середньому 200–250 тис. грн, на великі – від 250 тис. грн до 1 млн грн.

У багатьох громадах через інструмент «бюджету участі» фінансуються безпекові проєкти:

У Полтавській міській раді в межах «Бюджету участі 2018» підтримано проєкт «Безпечне місто», що має на меті освітлення пішохідних переходів у Полтаві. Проєкт передбачає встановлення системи автономного сенсорного освітлення на пішохідних переходах, що є найбільш небезпечними в Полтаві. Загальна вартість проєкту склала 1,4 млн грн.

У Житомирській міській раді в межах «Бюджету участі 2018 року» підтримано проєкт «Вуличне відеоспостереження в мікрорайоні Маликова: «Раді вас бачити». Завдяки проєкту встановлено 41 вуличну вандалозахисну ІР-камеру. Система відеоспостереження, яка передбачає автоматичне розпізнавання номерів транспортних засобів і візуальну ідентифікацію обличчя людей, має цілодобове спостереження та контроль за місцями в’їзду-виїзду автомобільного транспорту до або з мікрорайону, об’єктами інфраструктури, зонами відпочинку та прилеглою територію до багатоповерхових будинків. Відеоінформація з ІР-камер зберігається в архіві не менше 30 днів. Бюджет проєкту – майже 1,5 млн грн.

Завдяки міській цільовій програмі «Громадський бюджет міста Костянтинівки» на 2019 рік була запланована реалізація проєкту «Обличчя безпеки» – придбання презентаційної форми для громадського формування з охорони громадського порядку «Гайдамаки». Бюджет проєкту – 69 тис грн.

Завдяки Громадському бюджету Гуляйпільської ОТГ на 2019 рік діти сіл Гуляйпільське, Мирне, Чарівне матимуть змогу практично закріпити правила поводження на дорозі. Прєект «Автосіті» – це територія для вивчення правил безпечної поведінки на дорозі, а також для відпочинку і фізичної розрядки на подвір’ї Гуляйпільської ЗОШ. Бюджет проєкту – 86 тис грн.

 

2

Тестові випробування системи вуличного відеоспостереження в мікрорайоні Маликова м. Житомира, встановленої за кошти бюджету участі. Фото: Офіційний веб-сайт Житомирської міської ради.

 

Співфінансування безпекових ініціатив

Коштом співфінансування безпекових ініціатив можна отримати більше ресурсів.

Наприклад, у місті Ізмаїл Одеської області буде реалізовано проєкт «CBC-Safety – Профілактика та боротьба з організованою злочинністю та співробітництво поліції через прикордонні центри на кордоні Румунія-Україна». Партнерами проєкту виступають Муніципалітет м. Тульча (Румунія) – головний партнер, Виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради (Україна), Інспекторат повітової поліції м. Тульча (Румунія), Головне управління Національної поліції Одеської області (Україна). Загальний бюджет проєкту – 1,4 млн євро, з якого внесок Ізмаїльської міської ради – 474 тис євро. Завдяки реалізації проєкту двосторонні відносини між Румунією й Україною і, насамперед, між підрозділами поліції, прикордонної поліції та місцевими підрозділами поліції зміцнюватимуться шляхом обміну передовим досвідом та спільної участі в семінарах з нарощування потенціалу, вдосконалення методів розслідування й перевірки інформації й передачі досвіду в галузі запобігання та боротьби з транскордонною організованою злочинністю – незаконним обігом сигарет, людей, наркотиків, органів, зброї тощо.

Проєкт має й інфраструктурний складник. Зокрема, саме в місті Ізмаїл буде створено Транскордонний центр із запобігання та боротьби з організованою злочинністю. Також у межах проєкту в Ізмаїлі буде впроваджено загальноміську систему відеоконтролю і встановлено сучасні SMART камери. Усю систему відеоспостереження планується інтегрувати в єдину регіональну систему Одеської області, тобто отримати доступ до камер, що встановлені на дорогах, в Ізмаїльському районі, на кордонах з іншими державами, а також підключитися до сервера для розпізнавання осіб.
 

Функціонування муніципальної варти

Наразі активно розвивається практика створення та діяльності муніципальної варти – органу в системі місцевого самоврядування, який утримується коштом відповідного місцевого бюджету. Основні завдання муніципальної варти полягають у забезпеченні охорони порядку, профілактиці правопорушень, інформуванні органів та підрозділів внутрішніх справ про вчинені злочини або ті, що готуються, охороні майна, що перебуває в комунальній власності. Також муніципальній варті довіряють контроль за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, благоустроєм території, дотриманням чистоти вулиць, парків, скверів та прибудинкових територій, паркуванням автотранспорту, охороною пам`яток, організацією торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування.

Водночас, в українських реаліях є загроза перетворення муніципальної поліції на силовий інструмент місцевих політиків для вирішення політичних або бізнесових питань.

Муніципальна поліції у Вінниці була створена у 2013 році задля контролю за станом благоустрою, забезпечення чистоти й порядку, організації озеленення, охорони зелених насаджень, водоймів, земельних ресурсів міста, контролю в місцях відпочинку громадян, забезпечення дотримання тиші в громадських місцях на території міста.

Останнім часом одним із напрямів роботи стало курсування велосипедних патрулів з числа працівників муніципальної поліції. они контролюватимуть дотримання правил благоустрою міста, а якщо стануть свідками серйозніших правопорушень – викликатимуть на допомогу патрульну поліцію. Нещодавно муніципальна поліція Вінниці запровадила ще один канал зв’язку в городянами – через мобільний додаток Viber містяни можуть повідомити про порушення благоустрою. Варто лише зробити фото, вказати адресу й надіслати за номером. Громадяни активно сповіщають муніципальну поліцію про порушення, серед найпоширеніших – неправильне паркування автотранспорту і спалювання листя.

 

3

Спільний велопатруль муніципальної варти та поліції в м. Вінниці. Фото: Facebook  Муніципальна варта м. Вінниця.

 

Створення Центрів безпеки

Однією з перспектив участі місцевого самоврядування в забезпеченні безпеки в об’єднаних територіальних громадах (ОТГ) є створення Центрів безпеки. У створення Центру безпеки громади закладено комплексний підхід – у кожному такому Центрі буде розміщено пожежне депо, кабінет дільничного офіцера поліції, за необхідності фельдшерсько-акушерські пункти. Відкриття таких центрів безпеки допомагає більш ефективно та комплексно розв’язувати питання захисту населення від небезпек та сприяє налагодженню тісної взаємодії між оперативними службами й жителями громад.

У 2017 році в селі Жданівка Хмельницького району коштом об’єднаної територіальної громади створено перший на Вінниччині Центр безпеки громадян. Під одним дахом об’єднали три структури – пожежну частину, поліцейську дільницю, пункт швидкої медичної допомоги. У громадах Житомирської області до кінця 2020 року заплановано створити 32 багатофункціональні центри безпеки. Такі центри безпеки об’єднають рятувальну службу, медичну допомогу та кабінет поліцейського, які координуватиме єдина диспетчерська служба.

Відповідно, аби безпечність стала довготривалою характеристикою вашої громади, необхідно мати стратегічне бачення безпечної громади та ефективно використовувати можливості місцевих бюджетів та інвестиції, а також максимально залучати до цих процесів саму громаду.

 

5

5

Урочисте відкриття Центру безпеки громадян у Руськополянській об’єднаній територіальній  громаді Черкаської області. Фото: Facebook Управління Державної служби України з НС у Черкаській області.

© 2020 Всі права захищено.
Цей сайт створено та працює за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Сайт адмініструється ГО «Інститут миру і порозуміння» (ІМіП).
Сайт виконує інформаційно-просвітницьку функцію.