Стала модель безпеки в громаді передбачає спільну відповідальність усіх суб’єктів формування безпечного середовища — представників державної влади, органів місцевого самоврядування та громадськості. А отже, розробку індивідуального для кожної громади плану підтримки варто поєднати зі створенням карти зацікавлених сторін (стейкхолдерів) — суб’єктів, які мають вплив на ситуацію із безпекою в громаді.

Цей перелік створюється для того, аби надалі мати можливість відслідковувати взаємодію між усіма суб’єктами процесу, виявляти слабкі місця в реалізації стратегії та «точки росту» по стратегічних напрямах, віднаходити можливості для спільних безпекових ініціатив на перетині діяльності цих суб’єктів.

1. Органи місцевого самоврядування

• Матеріально-технічна підтримка громади.
• Розробка та впровадження стратегії з безпеки для громади.
• Координація з іншими органами влади (військові адміністрації, поліція, служби надзвичайних ситуацій) для забезпечення безпеки під час військових дій.
• Забезпечення готовності громадських об’єктів для використання як укриттів.
• Підготовка співробітників комунальних/державних закладів до дій у випадках загрози

2. Військові адміністрації

• Координація оборонних заходів із місцевими органами влади для забезпечення захисту цивільного населення.
• Відновлення критичної інфраструктури після військових атак у співпраці з іншими зацікавленими сторонами.
• Забезпечення правопорядку і безпеки на територіях, що перебувають у зоні бойових дій або загрози.

3. Національна поліція

• Попередження правопорушень в умовах військових дій (контроль за громадським порядком під час евакуації, гуманітарної допомоги).
• Нагляд за правопорядком у громаді, особливо в зонах бойових дій або при загрозах терористичних актів.
• Оперативне реагування на випадки мародерства та злочинів, що пов’язані зі зниженням безпеки через війну.
• Координація з військовими для захисту цивільного населення.

4. Департамент пробації

• Представлення інтересів осіб у кримінальних провадженнях, особливо тих, хто перебуває в зонах бойових дій.
• Впровадження відновного підходу у кримінальному судочинстві для осіб, які скоїли злочини в умовах війни (психологічна допомога, реабілітація).
• Реалізація програм реабілітації та реінтеграції осіб, які відбули покарання, особливо тих, хто постраждав через військові дії.

5.Збройні сили України (ЗСУ)

• Безпосередня участь у бойових діях для захисту країни від агресії та забезпечення безпеки цивільного населення на територіях, що перебувають під загрозою.
• Забезпечення військової підтримки в громадах, які опинилися на лінії фронту або в зоні бойових дій.
• Координація з місцевими органами влади щодо створення фортифікаційних споруд, укріплень, безпечних зон для цивільного населення.
• Забезпечення безпеки гуманітарних коридорів, евакуація мирного населення із зон активних бойових дій.
• Співпраця з Національною поліцією, Службою з надзвичайних ситуацій та іншими органами для підтримки громадського порядку, безпеки та відновлення після бойових дій.
• Забезпечення безпеки важливих об’єктів (енергетичні об’єкти, водопостачання, транспортна інфраструктура) для запобігання їх руйнуванню або захопленню ворогом.
• Проведення робіт із розмінування територій після бойових дій для забезпечення безпеки громадян та відновлення нормальної життєдіяльності у звільнених громадах.

6. Центри безоплатної правничої допомоги

• Забезпечення доступу до правової допомоги, зокрема для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та тих, хто зазнав втрат через бойові дії.
• Консультації для мешканців громади, які стикнулися з правопорушеннями, мародерством або втратою майна через обстріли.
• Допомога у відновленні документів та вирішення правових питань, пов’язаних з житлом та майновими правами.

7. Служба з надзвичайних ситуацій

• Запобігання небезпечним ситуаціям, пов’язаним із вибухонебезпечними предметами, пошкодженою інфраструктурою (енергетика, водопостачання).
• Пожежна безпека в умовах обстрілів, атаки на енергетичні об’єкти, які спричиняють пожежі.
• Усунення наслідків надзвичайних ситуацій, включаючи евакуацію постраждалих та відновлення критичної інфраструктури.
• Координація дій із місцевою владою та військовими щодо рятувальних операцій у зонах активних бойових дій.

8. Заклади охорони здоров’я

• Забезпечення рівного доступу до медицини для всіх груп населення, особливо в умовах евакуації та надзвичайних ситуацій.
• Організація мобільних медичних пунктів для надання допомоги у зонах бойових дій.
• Психологічна підтримка для постраждалих від воєнних дій, зокрема цивільного населення та військових.
• Реагування на медичні виклики, пов’язані з пошкодженням інфраструктури (забруднення води, перебої в електропостачанні).

9. Громадяни

• Інформування відповідальних осіб і відповідних органів про загрози безпеці (рапорти про руйнування, загрози вибухів, гуманітарні потреби).
• Участь у громадських ініціативах для підтримки безпеки (волонтерство, допомога в організації евакуації, гуманітарна допомога).
• Пропозиції щодо відповіді на безпекові виклики та участь у прийнятті рішень щодо планів дій.
• Допомога у підтримці громадського порядку через громадські формування.

10. Громадські об’єднання (громадські організації) / ініціативні групи 

• Реалізація програм із безпеки для громадян, що включають інформаційні кампанії, навчання населення щодо дій під час обстрілів, допомога ВПО.
• Залучення додаткового фінансування для безпекових ініціатив у громадах через міжнародні гранти та програми підтримки.
• Налагодження комунікації між громадянами і органами державної влади та місцевого самоврядування для підвищення рівня обізнаності про безпекові заходи.
• Координація з міжнародними гуманітарними організаціями для надання допомоги громадам під час кризових ситуацій.

11. Асоціації громад 

• Рупорів та координаційні центри у питаннях безпеки на місцевому рівні
• Представники інтересів громад на національному рівні, передаючи урядовим структурам реальні потреби та проблеми безпеки, які виникають через повномасштабну збройну агресію.
• Платформи для горизонтальної співпраці та адвокації, сприяючи обміну досвідом, ресурсами та кращими практиками для організації безпеки, та розробки рекомендацій для вдосконалення місцевих політик у сфері безпеки, допомагаючи громадам адаптуватися до воєнних викликів і будувати стійкі механізми безпеки.

12. Навчальні заклади, та відповідні освітні департаменти

• Забезпечення безпеки під час навчального процесу в умовах війни, розробка та впровадження планів евакуації, навчальних інструкцій щодо поведінки під час повітряних тривог чи обстрілів, 
• Створення укриттів у школах та університетах
• Інтеграція освітніх програми з питань безпеки для підвищення рівня обізнаності серед учнів та викладачів щодо реагування на загрози. 

13. Соціальні служби та інституції

•  Вирішення питання соціального захисту найбільш вразливих верств населення, включаючи вимушено переміщених осіб, родини з дітьми та літніх людей, які особливо страждають від наслідків військової агресії
• Розподіл гуманітарної допомоги, наданні психологічної підтримки та допомозі в працевлаштуванні для тих, хто втратив роботу через війну.
• Реалізації економічних програм підтримки, таких як надання фінансової допомоги чи субсидій для тих, хто втратив засоби для існування
• Сприяння створенню умов для соціальної стійкості громади, допомагаючи людям адаптуватися до нових економічних реалій через перекваліфікацію, програми зайнятості та соціальної інтеграції.

14. Бізнес

• Підтримка громадських ініціатив через надання матеріальних ресурсів для допомоги постраждалим від обстрілів (продукти харчування, одяг, техніка).
• Забезпечення безперервної роботи критичних об’єктів (енергопостачання, водопостачання) через залучення власних ресурсів або технологій.
• Участь у відновленні інфраструктури після військових дій (відновлення виробничих потужностей, ремонт будівель).
• Налагодження діалогу в громаді навколо чутливих питань (мародерство, порушення прав людини, забезпечення соціальної стабільності).

15. Міжнародні організації

• Надання гуманітарної допомоги громадам, постраждалим від військових дій.
• Підтримка програм із відновлення інфраструктури та захисту цивільного населення.
• Сприяння залученню міжнародних ресурсів для підтримки безпеки та відновлення життєдіяльності у громадах.
• Контроль за дотриманням міжнародних норм гуманітарного права на території бойових дій.