Стала модель безпеки в громаді передбачає спільну відповідальність усіх суб’єктів формування безпечного середовища — представників державної влади, органів місцевого самоврядування та громадськості. А отже, розробку індивідуального для кожної громади плану підтримки варто поєднати зі створенням карти зацікавлених сторін (стейкхолдерів) — суб’єктів, які мають вплив на ситуацію із безпекою в громаді.
Цей перелік створюється для того, аби надалі мати можливість відслідковувати взаємодію між усіма суб’єктами процесу, виявляти слабкі місця в реалізації стратегії та «точки росту» по стратегічних напрямах, віднаходити можливості для спільних безпекових ініціатив на перетині діяльності цих суб’єктів.
1. Органи місцевого самоврядування
- Матеріально-технічна підтримка громади.
- Розробка та впровадження стратегії з безпеки для громади.
- Координація з іншими органами влади (військові адміністрації, поліція, служби надзвичайних ситуацій) для забезпечення безпеки під час військових дій.
- Забезпечення готовності громадських об’єктів для використання як укриттів.
- Підготовка співробітників комунальних/державних закладів до дій у випадках загрози
2. Військові адміністрації
- Координація оборонних заходів із місцевими органами влади для забезпечення захисту цивільного населення.
- Відновлення критичної інфраструктури після військових атак у співпраці з іншими зацікавленими сторонами.
- Забезпечення правопорядку і безпеки на територіях, що перебувають у зоні бойових дій або загрози.
3. Національна поліція
- Попередження правопорушень в умовах військових дій (контроль за громадським порядком під час евакуації, гуманітарної допомоги).
- Нагляд за правопорядком у громаді, особливо в зонах бойових дій або при загрозах терористичних актів.
- Оперативне реагування на випадки мародерства та злочинів, що пов’язані зі зниженням безпеки через війну.
- Координація з військовими для захисту цивільного населення.
4. Департамент пробації
- Представлення інтересів осіб у кримінальних провадженнях, особливо тих, хто перебуває в зонах бойових дій.
- Впровадження відновного підходу у кримінальному судочинстві для осіб, які скоїли злочини в умовах війни (психологічна допомога, реабілітація).
- Реалізація програм реабілітації та реінтеграції осіб, які відбули покарання, особливо тих, хто постраждав через військові дії.
5.Збройні сили України (ЗСУ)
- Безпосередня участь у бойових діях для захисту країни від агресії та забезпечення безпеки цивільного населення на територіях, що перебувають під загрозою.
- Забезпечення військової підтримки в громадах, які опинилися на лінії фронту або в зоні бойових дій.
- Координація з місцевими органами влади щодо створення фортифікаційних споруд, укріплень, безпечних зон для цивільного населення.
- Забезпечення безпеки гуманітарних коридорів, евакуація мирного населення із зон активних бойових дій.
- Співпраця з Національною поліцією, Службою з надзвичайних ситуацій та іншими органами для підтримки громадського порядку, безпеки та відновлення після бойових дій.
- Забезпечення безпеки важливих об’єктів (енергетичні об’єкти, водопостачання, транспортна інфраструктура) для запобігання їх руйнуванню або захопленню ворогом.
- Проведення робіт із розмінування територій після бойових дій для забезпечення безпеки громадян та відновлення нормальної життєдіяльності у звільнених громадах.
6. Центри безоплатної правничої допомоги
- Забезпечення доступу до правової допомоги, зокрема для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та тих, хто зазнав втрат через бойові дії.
- Консультації для мешканців громади, які стикнулися з правопорушеннями, мародерством або втратою майна через обстріли.
- Допомога у відновленні документів та вирішення правових питань, пов’язаних з житлом та майновими правами.
7. Служба з надзвичайних ситуацій
- Запобігання небезпечним ситуаціям, пов’язаним із вибухонебезпечними предметами, пошкодженою інфраструктурою (енергетика, водопостачання).
- Пожежна безпека в умовах обстрілів, атаки на енергетичні об’єкти, які спричиняють пожежі.
- Усунення наслідків надзвичайних ситуацій, включаючи евакуацію постраждалих та відновлення критичної інфраструктури.
- Координація дій із місцевою владою та військовими щодо рятувальних операцій у зонах активних бойових дій.
8. Заклади охорони здоров’я
- Забезпечення рівного доступу до медицини для всіх груп населення, особливо в умовах евакуації та надзвичайних ситуацій.
- Організація мобільних медичних пунктів для надання допомоги у зонах бойових дій.
- Психологічна підтримка для постраждалих від воєнних дій, зокрема цивільного населення та військових.
- Реагування на медичні виклики, пов’язані з пошкодженням інфраструктури (забруднення води, перебої в електропостачанні).
9. Громадяни
- Інформування відповідальних осіб і відповідних органів про загрози безпеці (рапорти про руйнування, загрози вибухів, гуманітарні потреби).
- Участь у громадських ініціативах для підтримки безпеки (волонтерство, допомога в організації евакуації, гуманітарна допомога).
- Пропозиції щодо відповіді на безпекові виклики та участь у прийнятті рішень щодо планів дій.
- Допомога у підтримці громадського порядку через громадські формування.
10. Громадські об’єднання (громадські організації) / ініціативні групи
- Реалізація програм із безпеки для громадян, що включають інформаційні кампанії, навчання населення щодо дій під час обстрілів, допомога ВПО.
- Залучення додаткового фінансування для безпекових ініціатив у громадах через міжнародні гранти та програми підтримки.
- Налагодження комунікації між громадянами і органами державної влади та місцевого самоврядування для підвищення рівня обізнаності про безпекові заходи.
- Координація з міжнародними гуманітарними організаціями для надання допомоги громадам під час кризових ситуацій.
11. Асоціації громад
- Рупорів та координаційні центри у питаннях безпеки на місцевому рівні
- Представники інтересів громад на національному рівні, передаючи урядовим структурам реальні потреби та проблеми безпеки, які виникають через повномасштабну збройну агресію.
- Платформи для горизонтальної співпраці та адвокації, сприяючи обміну досвідом, ресурсами та кращими практиками для організації безпеки, та розробки рекомендацій для вдосконалення місцевих політик у сфері безпеки, допомагаючи громадам адаптуватися до воєнних викликів і будувати стійкі механізми безпеки.
12. Навчальні заклади, та відповідні освітні департаменти
- Забезпечення безпеки під час навчального процесу в умовах війни, розробка та впровадження планів евакуації, навчальних інструкцій щодо поведінки під час повітряних тривог чи обстрілів,
- Створення укриттів у школах та університетах
- Інтеграція освітніх програми з питань безпеки для підвищення рівня обізнаності серед учнів та викладачів щодо реагування на загрози.
13. Соціальні служби та інституції
- Вирішення питання соціального захисту найбільш вразливих верств населення, включаючи вимушено переміщених осіб, родини з дітьми та літніх людей, які особливо страждають від наслідків військової агресії
- Розподіл гуманітарної допомоги, наданні психологічної підтримки та допомозі в працевлаштуванні для тих, хто втратив роботу через війну.
- Реалізації економічних програм підтримки, таких як надання фінансової допомоги чи субсидій для тих, хто втратив засоби для існування
- Сприяння створенню умов для соціальної стійкості громади, допомагаючи людям адаптуватися до нових економічних реалій через перекваліфікацію, програми зайнятості та соціальної інтеграції.
14. Бізнес
- Підтримка громадських ініціатив через надання матеріальних ресурсів для допомоги постраждалим від обстрілів (продукти харчування, одяг, техніка).
- Забезпечення безперервної роботи критичних об’єктів (енергопостачання, водопостачання) через залучення власних ресурсів або технологій.
- Участь у відновленні інфраструктури після військових дій (відновлення виробничих потужностей, ремонт будівель).
- Налагодження діалогу в громаді навколо чутливих питань (мародерство, порушення прав людини, забезпечення соціальної стабільності).
15. Міжнародні організації
- Надання гуманітарної допомоги громадам, постраждалим від військових дій.
- Підтримка програм із відновлення інфраструктури та захисту цивільного населення.
- Сприяння залученню міжнародних ресурсів для підтримки безпеки та відновлення життєдіяльності у громадах.
- Контроль за дотриманням міжнародних норм гуманітарного права на території бойових дій.