Кожного дня ми спостерігаємо прояви агресії та жорстокості серед підлітків. Відбувається це здебільшого в шкільному середовищі, коли школярі не знаходять спільну мову й не можуть вирішити конфлікт у мирний спосіб.
Після гучного випадку прояву жорстокості серед чернігівських дівчат-підлітків активістка Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Катерина Данькова ініціювала створення перших пілотних Шкільних служб порозуміння. Активісти організували низку інформаційних заходів задля ознайомлення освітян з концепцією відновного підходу до формування безпеки в школі, передовими практиками навчально-виховного процесу, які застосовуються в профілактиці підліткової агресії та асоціальної поведінки серед молоді.
Восени 2018 року у Чернігові відбулося перше навчання щодо застосування відновних практик для учнів 9–10 класів ліцею № 22, школи № 29 та гімназії № 31, а також для 3 соціальних педагогів цих закладів освіти. Було створено 3 Шкільні служби порозуміння (ШСП) – команди підготовлених старшокласників-посередників, або медіаторів, які під керівництвом координатора ШСП (як правило, соціального педагога або шкільного психолога) допомагають своїм одноліткам розв’язувати конфлікти у мирний спосіб і працюють над формуванням безпечної атмосфери в закладі освіти.
Що ж змінилося в цих навчальних закладах? Чи є дієвим механізмом у профілактиці підліткової агресії застосування відновних практик у школі?
За відгуками координаторів ШСП – соціальних педагогів та психологів – програма медіації ровесників ефективно впливає на виховання дітей і сприяє встановленню доброзичливої, толерантної, безпечної атмосфери в закладі освіти.
Ми поспілкувались з координаторкою Шкільної служби порозуміння чернігівської гімназії № 31, Наталією Колотило, яка зараз є заступницею директора з виховної роботи.
Наталія, розкажіть, будь ласка, як часто до вашої служби порозуміння звертаються по допомогу з вирішення конфлікту?
Наші учениці-медіаторки пройшли навчання ще наприкінці 2018 року. З того часу було проведено приблизно 20 медіацій та біля 30 тематичних кіл і кіл цінностей. Хочу зазначити, що по допомогу з вирішення конфліктних ситуацій до медіаторів більше звертаються учні, а ось проведення кіл прийняття рішень або кіл цінностей актуальне для класних керівників. Медіатори Шкільної служби порозуміння працюють з 5–9 класами.
Чи можете ви поділитись успішним досвідом застосування відновних практик у школі?
Звичайно. Показовий та яскравий випадок проведення тематичного кола для нашої ШСП відбувся навесні 2019 року. До медіаторів служби порозуміння звернулася класна керівниця 6-го класу з проханням провести техніку кола в її класі. Педагог розповіла, що в класі спостерігається напружена атмосфера і прояви булінгу по відношенню до однієї з учениць.
Ми підготували 2 запитання для тематичного кола, а саме: «Чи є проблема з комунікацією в класі?» та «Що необхідно зробити для налагодження дружньої атмосфери в класі?». Учениці-медіаторки вперше застосовували свої знання та навички з медіації, тому хвилювалися, але дотримувалися всіх правил техніки кола. На початку всі учні поставилися до цього байдуже і несерйозно. Говорили, що проблем у класі ніяких немає й нічого змінювати не потрібно.
І ось черга дійшла до дівчини, по відношенню до якої, за словами класної керівниці, проявляється неповага та булінг. Вона відверто розповіла про свої емоції, про образи зі сторони своїх ровесників, що у неї проблеми зі сном через напружені стосунки з однокласниками. ЇЇ слова змусили наступних виступаючих задуматись, згадати про різні ситуації, які могли б образити цю дівчинку.
Проведення кола дало змогу зрозуміти дітям, що вони не помічають того, як можуть ненароком образити іншого. Наскільки вони бувають байдужі й жорстокі до інших.
Друге запитання – «Що необхідно зробити для налагодження дружньої атмосфери у класі?» – дозволило налаштуватися на позитивні емоції. Діти казали про повагу один до одного та взаємопідтримку. За словами класної керівниці, зараз атмосфера в класі змінилася. Діти стали дружнішими, комунікують між собою у власній групі в соціальних мережах.
Інша історія, яку я хотіла б відмітити, сталася в моєму класі. Я також є класною керівницею 6-го класу. Я вирішила провести класну годину в незвичний спосіб, використавши відновні практики. Пам’ятаю, що це було перед святом Матері, тому запланували провести коло цінностей та винести таке питання: «Моя мама в моєму житті». Учасники кола говорили про вдячність своїм матерям, про любов та підтримку, яку вони отримуються від батьків.
Десь посередині кола черга дійшла до дівчини з інвалідністю. Вона не стримуючи своїх емоцій, сказала, що вдячна своїй матері, яка не залишила її в дитячому будинку, коли дізналася про її проблеми зі здоров’ям, а навпаки, виростила її з любов’ю та продовжує піклуватися про неї. Це був переломний момент, який дуже вплинув на інших дітей. Емоційно важко було навіть продовжувати коло. Мене вразило, що дівчина, яка раніше була досить стриманою у своїх висловлюванням та скромною, відверто розказала про свої переживання.
На цьому колі нам вдалося проговорити спільні цінності та переживання дітей. І це, зі свого боку, об’єднало дітей, вони стали більш толерантними один до одного та дружнішими. А головна героїня стала більш впевненою в собі та значимою серед своїх ровесників.
На вашу думку, чи дійсно застосування відновних практик є ефективним для створення безконфліктного та безпечного шкільного середовища?
Говорячи про свою школу, я з впевненістю можу сказати, що в тих класах, де були практики, атмосфера змінилася в кращий бік. Звичайно, є класи, учнів і педагоги, з якими досить важко працювати. Вони не вірять у процедуру медіації або не довіряють медіаторам у проведенні кіл. Тому відновні практики можуть бути ефективними та працювати саме при системному застосуванні.
Досвід впровадження відновних практик у шкільному середовищі має свої позитивні результати. Їхнє застосування, зокрема медіація однолітків, медіація конфліктних ситуацій, коло прийняття рішень, сімейні групові наради, тренінгові вправи з формування навичок вирішення конфліктів дає змогу попереджувати негативні явища, пов’язані з конфліктністю, агресією, булінгом, насильницькою поведінкою дітей.
Найбільш важливим і помітним результатом запровадження відновних підходів до виховання є зменшення кількості конфліктних ситуацій у школі через набуття учасниками освітнього процесу навичок та вмінь безконфліктно висловлювати власну думку, конструктивно керувати емоціями, приймати спільні рішення, розв’язувати проблеми та співпрацювати з іншими людьми.
Поширення успішного досвіду функціонування ШСП дало змогу залучити інші школи Чернігова та області до формування безпечного шкільного середовища. І станом на сьогодні, на запит адміністрацій закладів освіти, створено 14 Шкільних служб порозуміння у Чернігівській області.
