В умовах, коли криміногенна ситуація в Україні значно погіршилася, правоохоронні органи мали б представити стратегію запобігання злочинності як на державному, так і на місцевому рівнях, враховуючи специфіку кожного регіону. На жаль, для органів правопорядку це не було і поки що не є пріоритетом. Частково прослідковується превентивна робота, наприклад, з питань безпеки дорожнього руху або окремих ініціатив. Проте, щоб говорити про повноцінний комплекс заходів щодо запобігання злочинності, потрібно працювати з усіма групами населення щодо ідентифікації та попередження конкретних проблем безпеки. Тільки тоді це буде називатися превентивною діяльністю, а поки що бачимо безперервну боротьбу з наслідками. Робота щодо попередження злочинності повинна бути рівноцінною розслідуванню вже скоєних правопорушень.
Досвід інших країн
Передусім, хочу поставити в приклад досвід Чехії в плануванні і здійсненні превентивної діяльності на державному рівні. З 1996 року Міністерством внутрішніх справ Чеської Республіки розробляється державна стратегія з питань запобігання злочинності, яка формується на підставі досліджень громадської думки щодо проблем безпеки, статистичних данних правоохоронних органів, аналізу кримінногенної ситуації, потенційних загроз та ін. Кожні чотири роки уряд приймає середньострокову стратегію попередження злочинності, яка визначає пріоритети, стратегічні цілі, завдання та заходи на наступний період. Створено Національний комітет з попередження злочинності (National Crime Prevention Committee), в якому беруть участь практично всі відомства під загальною координацією МВС. Відповідальність за реалізацію стратегії покладено на міністра внутрішніх справ. Кожен рік на превентивні проекти держава виділяє необхідне фінансування.
На локальному рівні обов’язковою є співпраця між поліцією і місцевим самоврядуванням з метою розробки програм з питань безпеки. Зокрема, поставлено акцент на ідентифікацію та попередження конкретних правопорушень та вирішення місцевих проблем безпеки (громадських пріоритетів у сфері громадського порядку та безпеки). Отже, Чехія, маючи 16-річний досвід практичної роботи, теоретичних досліджень і аналізу, реалізації стратегії, визнала такий метод попередження правопорушень як найкращий і найбільш ефективний. [1]
Міністерство внутрішніх справ Естонської Республіки в останні роки приділяє все більше уваги превентивній роботі та направляє в цю сферу значні ресурси. Завдання МВС Естонії полягає в тому, щоб ініціювати, координувати і фінансувати програми попередження правопорушень. Зокрема, максимально співпрацює з різними відомствами, щоб профілактика злочинів відбувалася у всіх сферах, а не тільки в окремих видах діяльності. Програми превентивної роботи формуються на підставі досліджень громадської думки щодо проблем безпеки. Наприклад, за результатами такого дослідження, поліція Естонії зосередила увагу на попередженні розповсюдження наркотичних речовин, насильства в сім’ї та порушенні правил дорожнього руху. На сайті МВС Естонської Республіки у розділі “Превентивна діяльність” Ви прочитаєте наступне:
“Кожен євро, продумано спрямований на профілактику, буде для суспільства в десять разів дешевше, ніж усунення наслідків від правопорушень”
Подібна практика є в Литві, Великобританії та інших країнах, де правоохоронні органи готують свою стратегію запобігання злочинності, визначаючи пріоритети різних цільових груп в конкретній місцевості.
В Республіці Польща у поліції є програма щодо зниження рівня злочинності і антисоціальної поведінки в малих та середніх містах, яка називається “Безпечне місто”. У ній визначено, що захист безпеки і громадського порядку є одними з ключових завдань держави. Це закріплено в Постанові № 218/2006 Ради Міністрів від 18 грудня 2006 року.[2]
В Європі є кілька організацій, які в своїй роботі популяризують значення запобігання злочинності, щоб гарантувати відчуття безпеки населення. Одна з найбільш відомих організацій серед правоохоронних органів – Європейська мережа запобігання злочинів. В мережі Інтернет доступна широка інформація про проекти неурядових організацій, таких як «Сусідський нагляд», «Ваш поліцейський» (Данія), «Триматися осторонь не означає бути в безпеці» (Естонія), «Крок за кроком до безпечної громади» (Литва), «Безпечна старість» (Румунія). Вони розроблені у взаємодії поліції і суспільства.
Важливі превентивні проекти реалізовуються в європейських країнах для літніх людей. Під час них проводиться навчання літніх мешканців, які потім серед своїх рідних, друзів і знайомих поширюють інформацію з питань безпеки. Учасникам проекту роздають спеціальні матеріали – «сумки безпеки для людей». У сумці повинні бути усі необхідні матеріали (різні буклети з порадами щодо безпеки та ін). Головна ідея проекту – щоб найбільш активні представники громад відчули себе корисними суспільству і допомогли поліції залучити цільову групу, яку не завжди вдається залучити самим працівникам поліції. Головна мета – поєднати теорію превентивної роботи з ефективною практикою.
В українському виданні посібника «Поліцейська діяльність, орієнтована на громаду, в Європі: концепції, теорія та практика»[3] міститься опис 30-ти проектів співпраці з поліцією, які виконувалися в 23 державах-членах ЄС і висувалися на отримання Європейської нагороди за попередження злочинності в 2012 році.
Отже, ми бачимо, що для уряду багатьох країн діяльність у сфері запобігання злочинності займає ключому роль. Ми очікуємо, що Міністерство внутрішніх справ України так само виступить з ініціативою розробки та представлення власної стратегії запобігання злочинності, комунікації та взаємодії з населенням. Більше того, пріоритети у сфері громадського порядку та безпеки повинні бути як на національному, так і на місцевому рівнях, враховуючи специфіку та криміногенну ситуацію кожного регіону. Разом з тим, оскільки існує безліч факторів, що впливають на зростання злочинності, має бути обов’язково скоординований та міжвідомчий підхід. Тобто, у цьому напрямку мають бути спільні зусилля усіх державних органів на всіх рівнях. Основна передумова превентивної діяльності – якщо ми хочемо щось зробити, то це потрібно розпочинати вже сьогодні, а не знаходити привід, щоб не робити завтра.
[1] The Czech Republic Crime prevention strategy, 2008 to 2011
[2] Policyjny program ograniczania przestępczości i aspołecznych zachowań w małych i średnich miastach „BEZPIECZNE MIASTA”
[3] Поліцейська діяльність, орієнтована на громаду, в Європі: концепції, теорія та практика. – Серія посібників EUCPN. – К. 2015. – С. 76 – 126
Уляна Шадська, експертка
Джерело: Сайт Експертного центру з прав людини