Початок конкурсу: 01.03
Кінцевий термін подачі заявок: 20.03
Громадська організація «Інститут миру і порозуміння» (ІМіП) оголошує конкурс проєктів з проєктів з розвитку безпеки в громадах.
Метою конкурсу є розвиток потенціалу територіальних громад реалізовувати системні зміни у сфері безпеки та посилення спроможності реагувати на виклики, пов’язані з пандемією COVID-19 та особливими загрозами й потребами вразливих груп населення.
Цей конкурс проєктів проводиться ГО «Інститут миру і порозуміння» в рамках програми «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження».
І. Загальна інформація про конкурс.
У березні 2020 року Україна зіштовхнулася зі світовою пандемією коронавірусу COVID-19, що швидко розповсюджується та клінічно доведених високоефективних способів лікування і профілактики якого поки не існує.
В кризовій ситуації, за тимчасової відсутності державних політик та керівництв щодо реакції на пандемію, перший удар прийняли на себе заклади охорони здоров’я, правоохоронні структури, місцеві адміністрації та органи самоврядування в ОТГ. Протягом березня-липня ОТГ напрацьовували практики кризового управління і збереження рівня безпеки на місцях. Особливо незахищеними перед наслідками пандемії виявилися вразливі групи населення, які зіштовхнулися з найбільшими труднощами при отриманні базових адміністративних послуг та послуг охорони здоров’я (більше інформації про це в останньому розділі “Детальні передумови проведення конкурсу”)
З цією метою ГО ІМіП оголошує конкурс проєктів з розвитку безпеки в громадах за умов пандемії з фокусом на вразливих групах населення.
Що отримає громада:
Підтримка проекту зі зміцнення безпеки передбачає надання:
1. фінансування на проєктні витрати
2. навчання команди громади (проєкту) навичкам розвитку безпекових проєктів та розвитку потенціалу громади.
3. підтримку та консультування у аналізі безпекових ризиків, розробці стратегії з безпеки, створенні системи моніторингу безпеки в громаді.
Розклад програми підтримки надання гранту:
20.03.2021 - закінчення прийому заявок
20.03-30.03 - відбір команд-переможців
30.03.2021 - оголошення переможців конкурсу безпекових проектів
30.03-10.04.2021 - сесія онлайн знайоства з командами проектів-переможців і консультантами ІМіП.
14-15.2021 - офлайн-тренінг з самофасилітації розбудови безпеки в громаді для громад-учасниць проекту. Тренінг відбуватиметься в Київській області з урахуванням всіх карантинних обмежень.
травень - серпень 2021 - онлайн сесії супервізій і консультування громад з розвитку безпеки, менторська підтримка в реалізації безпекових проектів (3 онлайн-сесії для кожної громади)
3.09.2021 - Підсумковий онлайн-практикум “Безпека в громаді від “А” до “Я”
ІІ. Умови конкурсу:
- Тривалість проєкту: 5 місяців
- Термін реалізації проєктів: 1 квітня - 31 серпня 2021 року
- Учасниками конкурсу можуть бути зареєстровані в Україні громадські організації з міст, селищ, сіл та ОТГ на всій території України.
- Проєкт, який подається на конкурс, має бути спрямований на посилення безпеки в конкретній громаді, подолання наслідків пандемії та забезпечення доступу вразливих груп населення до сервісів з безпеки та охорони здоров’я.
- Організація, яка подається на конкурс, має забезпечити:
- Наявність мультидисциплінарної команди проєкту з громади (мінімум 5 осіб), що включає:
- представників структур ОТГ, відповідальних за безпеку (ОМС, поліція, ДНС тощо), які мають потенціал до розбудови безпеки на локальних рівнях
- представників національних і місцевих ГО та донорських організацій, які підтримують ОТГ
- представників інституцій громадянського суспільства та ГО, що працюють із вразливими групами населення та надають їм сервіси
- представників вразливих груп населення, що проживають в громадах
- суб’єктів національного та місцевого рівня, що відповідальні за забезпечення безпеки
- експерти галузей, дотичних до безпеки, які здатні випрацьовувати ефективні рішення щодо протидії безпековим загрозам та працювати в напрямку їх попередження та подолання
- громади України, які мають досвід реалізації ініціатив у сфері безпеки.
- громади України , які зацікавлені розвивати ініціативи у сфері безпеки.
- Наявність в команді 1-2 потенційних фасилітаторів.
- Оптимальна сума субгранту 140 000 - 280 000 грн. Максимальна сума субгранту 280 000 грн.
- Детальний бюджет проєкту, що подається на конкурс, є обов’язковим (посилання на форму бюджету: https://drive.google.com/file/d/1apdvdUojeHUUiXd_Jjqv2NBDX1Hapnvk/view?usp=sharing)
- Обов’язковим є включення в план проєкту розробки безпекової стратегії громади. Розподіл коштів субгранту: 10-15% йдуть на розробку стратегічного плану з безпеки з залученням експерта для супервізії і допомоги в процесі.
____________________
Для участі в конкурсі необхідно заповнити анкету за посиланням: https://forms.gle/siYtPXCFAXUs8H9P6
Кінцевий термін подання проєктних заявок – 20 березня 2021 року включно.
Учасники, які успішно пройшли відбір, отримають повідомлення на електронну скриньку, вказану в анкеті.
У разі виникнення будь-яких додаткових питань звертайтесь до координаторки проекту Ольги Корабльової за адресою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у межах проєкту “Посилення потенціалу громад реалізовувати системні зміни у сфері безпеки, пов’язані з пандемією COVID-19 та особливими загрозами і потребами вразливих груп населення”
Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду “Відродження”.
------------------------------------------------------------------------------------------
Детальні передумови проведення конкурсу
Експерти ІМіП зібрали первинні дані та дослідили такі успішні та неуспішні практики реагування на безпекові виклики, зумовлені пандемією. Результати аналізу викладені в дослідженні “БЕЗПЕКА У ГРОМАДАХ: ВИКЛИКИ ТА ТРЕНДИ” (можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/9lwPWPn). Вони свідчать про те, що в цілому влада на місцях виявилась ефективнішою в реагуванні та управлінні безпекою під час пандемії, ніж державна влада на національному рівні. Органи місцевої влади приймали гнучкі управлінські рішення, вели швидке інформування населення та співпрацювала з інститутами громадянського суспільства. Проте були виявлені й слабкі сторони в діях локальної влади: прогалини в координації зусиль, перекладання відповідальності з одного органу влади на інший та неефективне делегування, відсутність антикризових бюджетів, слабка інфраструктура надання базових послуг населенню, низька технічна і кадрова спроможність, відсутність безпекових моделей і протоколів дій у кризових ситуаціях.
Особливо незахищеними перед наслідками пандемії виявилися вразливі групи населення, які зіштовхнулися з найбільшими труднощами при отриманні базових адміністративних послуг та послуг охорони здоров’я. Це наступні категорії населення: особи, що звільнилися з місць позбавлення волі; особи з інвалідністю; наркозалежні; особи, що потребують паліативної допомоги; особи, що живуть з ВІЛ; хворі на туберкульоз; секс-працівниці. Так, недостатньо доступні соціальні та медичні сервіси стали ще менш доступними. Люди, які потребують лікування хронічних хвороб та підтримувальної терапії (ВІЛ, ТБ, наркозалежність, паліативна допомога), стикалися з перериванням життєво необхідного лікування. Так, відділення паліативної допомоги звільняють для коронавірусних хворих через наявність там ШВЛ та решти потрібного для підтримки життєвих функцій організму обладнання, а наявних там паліативних пацієнтів, в тому числі з больовим синдромом, виписують додому, позбавляючи доступу до медичних послуг і необхідного догляду. Окрім того, у зв’язку з пандемією ромське населення в регіонах втратило можливість отримувати документи, що посвідчують особу, а люди, що були звільнені з місць позбавлення волі, не могли дістатися умовного місця проживання, оскільки міжміське сполучення було зупинене через карантинні обмеження. В свою чергу секс-працівниці втратили роботу/дохід і можливість забезпечувати себе всім необхідним для життя.
Отже, загальна ситуація з доступом до адміністративних послуг та медичного піклування вразливих груп населення суттєво погіршилась. В умовах децентралізації ОТГ і зменшення впливу державної влади на місця це спричинило потребу в розвитку спроможності громад самостійно реагувати на безпекові виклики у зв’язку з пандемією та надавати якісний захист населенню, забезпечувати доступ до державних послуг охорони здоров’я і соціального захисту вразливим групам осіб. Наразі необхідно вибудовувати протоколи дій на місцевому рівні і посилити спроможність місцевих органів влади і суб’єктів об'єднаних територіальних громад керувати ресурсам і зонами відповідальності, в умовах пандемії.
Пацієнтські, громадські та благодійні організації, що працюють з вразливими групами населення, мають свіжий релевантний досвід покращення становища вразливих груп населення в умовах епідемії. Вони забезпечували доступ до життєво необхідного лікування та медичних і соціальних послуг вразливим групам осіб, в той час як органи місцевого самоврядування, виконавчої влади та інші стейкхолдери не встигали реагувати на специфічні потреби окремих категорій населення. Ці організації акумулювали цінний досвід, який може допомогти у розвитку потенціалу територіальних громад реалізовувати системні зміни у сфері безпеки та посилити їхню спроможність реагувати на виклики, пов’язані з пандемією COVID-19 та особливими загрозами й потребами вразливих груп населення.
