Громадська організація «Інститут миру і порозуміння» (ІМіП) оголошує конкурс проєктів з розвитку безпеки в громадах.
Початок конкурсу: 03.02.2022
Кінцевий термін подачі заявок: 16.02.2022
Метою конкурсу є відбір проектів неурядових організацій, що працюють з вразливими групами населення. Проекти мають бути спрямованими на посилення потенціалу громад реалізовувати системні зміни у сфері безпеки, пов’язані з особливими загрозами та потребами вразливих груп населення. Очікується, що за їх результатами зростуть можливості громад відповідати на нестандартні та непрогнозовані виклики з фокусом на врахуванні потреб у безпеці, в тому числі доступі до послуг охорони здоров’я вразливих груп.
Цей конкурс проєктів проводиться ГО «Інститут миру і порозуміння» в рамках програми «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження».
І. Загальна інформація про конкурс.
У березні 2020 року Україна зіштовхнулася зі світовою пандемією коронавірусу COVID-19, що швидко розповсюджується.
В кризовій ситуації, за тимчасової відсутності державних політик та керівництв щодо реакції на пандемію, перший удар прийняли на себе заклади охорони здоров’я, правоохоронні структури, місцеві адміністрації та органи місцевого самоврядування. Протягом березня-липня 2021 року громади напрацьовували практики кризового управління і збереження рівня безпеки на місцях. Особливо незахищеними перед наслідками пандемії виявилися вразливі групи населення, які зіштовхнулися з найбільшими труднощами при отриманні базових адміністративних послуг та послуг охорони здоров’я (більше інформації про це в останньому розділі “Детальні передумови проведення конкурсу”)
З цією метою ГО ІМіП оголошує конкурс проєктів з розвитку безпеки в громадах за умов пандемії з фокусом на вразливих групах населення.
Що отримає громада:
Підтримка проекту зі зміцнення безпеки передбачає надання:
- фінансування на проєктні витрати
- навчання команди громади (проєкту) навичкам розвитку безпекових проєктів та розвитку потенціалу громади.
- підтримку та консультування у аналізі безпекових ризиків, розробці стратегії з безпеки, створенні системи моніторингу безпеки в громаді.
Розклад програми підтримки надання гранту:
16.02.2022 - закінчення прийому заявок
16.02-01.03.2022 - відбір команд-переможців
01.03.2022 - оголошення переможців конкурсу безпекових проектів
02.03-10.03.2022 - сесія онлайн знайомства з командами проектів-переможців і консультантами ІМіП.
березень - травень 2022 - сесії супервізій і консультування громад з розвитку безпеки, менторська підтримка в реалізації безпекових проектів (3 сесії для кожної громади)
8.06.2022 - Підсумковий онлайн-практикум “Безпека в громаді від “А” до “Я”
ІІ. Умови конкурсу:
1. Тривалість проєкту: 3 місяці
2. Термін реалізації проєктів: 1 березня - 31 травня 2022 року
3. Учасниками конкурсу можуть бути зареєстровані в Україні громадські організації з міст, селищ, сіл та територіальних громад на всій території України, що працюють з вразливими групами населення, а саме:особами, що звільнилися з місць позбавлення волі; наркозалежними; особами, що живуть з ВІЛ; хворими на туберкульоз; секс-працівниками та секс-працівницями.
4. Проєкт, який подається на конкурс, має бути спрямований на посилення безпеки в конкретній громаді, подолання наслідків пандемії та забезпечення доступу вразливих груп населення до сервісів з безпеки та охорони здоров’я.
5. Організація, яка подається на конкурс, має забезпечити:
А. Наявність мультидисциплінарної команди проєкту з громади (мінімум 5 осіб), що включає:
- представників структур ОТГ, відповідальних за громадське здоров'я та безпеку (ОМС, охорона здоров'я, соціальна служба, поліція, ДНС тощо), які мають потенціал до розбудови безпеки на локальних рівнях
- представників національних і місцевих ГО та донорських організацій, які підтримують ОТГ
- представників інституцій громадянського суспільства та ГО, що працюють із вразливими групами населення та надають їм сервіси
- представників вразливих груп населення, що проживають в громадах
- суб’єктів національного та місцевого рівня, що відповідальні за забезпечення безпеки
- експерти галузей, дотичних до безпеки, які здатні випрацьовувати ефективні рішення щодо протидії безпековим загрозам та працювати в напрямку їх попередження та подолання
- громади України, які мають досвід реалізації ініціатив у сфері безпеки.
- громади України , які зацікавлені розвивати ініціативи у сфері безпеки.
Б. Наявність в команді 1-2 потенційних фасилітаторів.
6. Сума субгранту становить до 150 000 грн.
7. Детальний бюджет проєкту, що подається на конкурс, є обов’язковим (посилання на форму бюджету: https://drive.google.com/file/d/1apdvdUojeHUUiXd_Jjqv2NBDX1Hapnvk/view?usp=sharing)
Для участі в конкурсі необхідно заповнити анкету за посиланням: https://forms.gle/siYtPXCFAXUs8H9P6 (буде оновлено анкету і посилання)
Кінцевий термін подання проєктних заявок – 16 лютого 2022 року включно.
Учасники, які успішно пройшли відбір, отримають повідомлення на електронну скриньку, вказану в анкеті.
У разі виникнення будь-яких додаткових питань звертайтесь до координаторки проекту Олени Сас за адресою Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у межах проєкту “Посилення безпекового потенціалу реалізовувати системні зміни у сфері безпеки пов’язані з особливими загрозами та потребами вразливих груп населення”.
Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду “Відродження”.
------------------------------------------------------------------------------------------
Детальні передумови проведення конкурсу
Експерти ІМіП зібрали первинні дані та дослідили такі успішні та неуспішні практики реагування на безпекові виклики, зумовлені пандемією. Результати аналізу викладені в дослідженні “БЕЗПЕКА У ГРОМАДАХ: ВИКЛИКИ ТА ТРЕНДИ” (можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/9lwPWPn). Вони свідчать про те, що в цілому влада на місцях виявилась більш ефективною в редагуванні та управлінні безпекою під час пандемії, ніж державна влада на національному рівні. Органи місцевої влади приймали гнучкі управлінські рішення, вели швидке інформування населення та співпрацювали з інститутами громадянського суспільства. Проте були виявлені й слабкі сторони в діях локальної влади: прогалини в координації зусиль, перекладання відповідальності з одного органу влади на інший та неефективне делегування, відсутність антикризових бюджетів, слабка інфраструктура надання базових послуг населенню, низька технічна і кадрова спроможність, відсутність безпекових моделей і протоколів дій у кризових ситуаціях.
Особливо незахищеними перед наслідками пандемії виявилися вразливі групи населення, які зіштовхнулися з найбільшими труднощами при отриманні базових адміністративних послуг та послуг охорони здоров’я. Це наступні категорії населення: особи, що звільнилися з місць позбавлення волі; особи з інвалідністю; наркозалежні; особи, що потребують паліативної допомоги; особи, що живуть з ВІЛ; хворі на туберкульоз; секс-працівниці. Так, недостатньо доступні соціальні та медичні сервіси стали ще менш доступними. Люди, які потребують лікування хронічних хвороб та підтримувальної терапії (ВІЛ, ТБ, наркозалежність, паліативна допомога), стикалися з перериванням життєво необхідного лікування. Так, відділення паліативної допомоги звільняють для коронавірусних хворих через наявність там ШВЛ та решти потрібного для підтримки життєвих функцій організму обладнання, а наявних там паліативних пацієнтів, в тому числі з больовим синдромом, виписують додому, позбавляючи доступу до медичних послуг і необхідного догляду. Окрім того, у зв’язку з пандемією ромське населення в регіонах втратило можливість отримувати документи, що посвідчують особу, а люди, що були звільнені з місць позбавлення волі, не могли дістатися умовного місця проживання, оскільки міжміське сполучення було зупинене через карантинні обмеження. В свою чергу секс-працівниці втратили роботу/дохід і можливість забезпечувати себе всім необхідним для життя.
Отже, загальна ситуація з доступом до адміністративних послуг та медичного піклування вразливих груп населення суттєво погіршилась. В умовах децентралізації ОТГ і зменшення впливу державної влади на місця це спричинило потребу в розвитку спроможності громад самостійно реагувати на безпекові виклики у зв’язку з пандемією та надавати якісний захист населенню, забезпечувати доступ до державних послуг охорони здоров’я і соціального захисту вразливим групам осіб. Наразі необхідно вибудовувати протоколи дій на місцевому рівні і посилити спроможність місцевих органів влади і суб’єктів об'єднаних територіальних громад керувати ресурсами і зонами відповідальності, в умовах пандемії.
Пацієнтські, громадські та благодійні організації, що працюють з вразливими групами населення, мають свіжий релевантний досвід покращення становища вразливих груп населення в умовах епідемії. Вони забезпечували доступ до життєво необхідного лікування та медичних і соціальних послуг вразливим групам осіб, в той час як органи місцевого самоврядування, виконавчої влади та інші стейкхолдери не встигали реагувати на специфічні потреби окремих категорій населення. Ці організації акумулювали цінний досвід, який може допомогти у розвитку потенціалу територіальних громад реалізовувати системні зміни у сфері безпеки та посилити їхню спроможність реагувати на виклики, пов’язані з різноманітними загрозами та викликами з урахуванням потреб вразливих груп населення.
